Ми записали це інтерв'ю з Джеймсом Бенксом пізно вночі в готелі в Катовіце, де проходив турнір IEM Katowice 2023.
Ми спілкувалися з легендою кіберспортивної журналістики більше ніж півтори години, хоча цього і недостатньо, що б повністю розповісти історію Джеймса, британця з українською душею.
В першій частині інтерв`ю він розповів мені про початок свого шляху в кіберспорті, жагу до конкуренції, любов до музики, роботу на ZOWIE і перше професійне інтерв’ю. Спеціально для вас Джеймс навіть підготував плейліст із топ-10 його улюблених треків!
Як кіберспорт змінив твоє життя?
Я потрапив в кіберспорт випадково. Я перейшов від стану дуже спортивної та активної людини, до того, що раптом мені довелося бути набагато обережнішим через те, що мені поставили діагноз діабет у 12 років. Мені довелося брати багато часу у школі, щоб адаптуватися, а потім тато купив мені комп’ютер. Спочатку я грав у RuneScape та деякі інші однокористувацькі ігри (це було ще на модемі 56k, і коли ваш телефон дзвонив, Інтернет вимикався, тому одиночні ігри залишалися найкращим засобом для роботи без відключення), але потім я знайшов Counter-Strike - це змінило все. Тільки уявіть собі відсутність школи, адаптацію до діабету та надто багато гри в Counter-Strike за день. Це було божевілля, скільки я грав, я дійсно був залежним.
Я був там на самому початку, коли про-сцена ставала все більш популярною. Здається, я створив свій обліковий запис Steam у перший день його виходу, 12 вересня 2003 року. Я грав у всі моди, знаєте, багато модів Warcraft 3 і Superhero, а також інші цікаві режими. Це допомогло мені триматися подалі від поганого життя, триматися подалі від вулиць і спрямовувати свою енергію деінде… Я просто грав у Counter-Strike.
Від школи до конкуренції на британській сцені, де 4Kings і Dignitas грали на самому верху протягом багатьох років з точки зору спонсорів, зарплати та успіху, але в інших командах було багато талантів, які завжди робили конкурентоспроможною LAN-сцену і саме тут я справді потрапив у цю всю історіюі. LAN відрізнявся від онлайн-матчів на Enemydown чи CSGN. Мережа LAN викликала у вас викид адреналіну, ви зустрічалися з усіма, зустрічалися з людьми, з якими спілкувалися лише онлайн, і просто чудово проводили час, для мене це був абсолютно новий світ.
Я так довго грав у Counter-Strike і брав участь у локальних турнірах і кваліфікаціях, але я досяг більшого успіху, граючи у Virtua Fighter 5 і отримав друге місце у кваліфікації WCG UK, ніж будь-що, що я брав у Counter-Strike, але я ніколи не здавався. Я завжди грав. Я нічого не отримував від Counter-Strike, але я пам’ятаю, як змагався проти 4Kings у кваліфікації, і мій тепер друг Natu (Joona natu Leppänen – Players), у мене був один непоганий клатч з пістолетом 1 на 4 на рампі, але потім нас затоптали з рахунком 16-5.
Тоді я зрозумів, що я не буду достатньо хорошим, щоб стати професіоналом на вершині, про яку я мріяв, і я зможу конкурувати лише на хорошому рівні. Тоді я пристосувався і почав присвячувати свій час іншим іграм і зосереджуватися на кіберспортивній сцені загалом. Було чудово стати професіоналом у Virtua Fighter, мати спонсорів і представляти Team Infused, але це було не те, про що я мріяв у Counter-Strike у той час, і навіть близько до того, що ви бачите сьогодні.
Я ніколи не зупинявся на Counter-Strike, це було моє перше кохання, я спостерігав за легендарними гравцями CS 1.6, такими як SpawN і HeatoN, які стали моїми близькими друзями, я спостерігав і насолоджувався змаганнями найкращих команд, і я був справжнім фанатом. Я був серйозним фанатом багатьох команд і гравців у всьому світі протягом багатьох років. Я повинен сказати велике спасибі SpawN і HeatoN, ми працювали разом у ZOWIE і без них я б ніколи не був у цій галузі. Я назавжди вдячний їм за це, оскільки саме вони порекомендували мені приєднатися до ZOWIE, і якби цього не сталося, я не думаю, що я б залишився в кіберспорті, я точно ніколи не був би на цій посаді сьогодні.
Отже, ти любиш конкурувати?
Так, дуже. Я займався тхеквондо і мав кілька срібних і золотих медалей до 13 років. Також я тренувався у кікбоксингу К1. У всьому, в чому я брав участь, я завжди хотів бути кращим. Зрештою, не можна бути найкращим у всьому, але мене з раннього дитинства вчили ніколи не здаватися, і я точно не здався, просто подивіться на мою кар’єру!
Я чув, що ти фанат NAS і любиш хіп-хоп
Так, я його великий шанувальник, я люблю хіп-хоп і реп, це мої улюблені жанри. Я вважаю, що NAS (американський репер - Players) , без сумніву, найкращий репер усіх часів. У нього найдовше музичне довголіття, його музика залишається актуальною. І він все ще грає музику в свої 40-50 років. Він випустив п’ять альбомів з початку пандемії COVID-19 до цього часу, і всі вони хіти. За свою кар’єру він ніколи не мав премії «Греммі», але він випустив один із найкласичніших реп-альбомів усіх часів і отримав його у 2021 році!
Коли я поїхав до Нью-Йорка в 2018 році, я пішов на Queens Bridge, це знамените гетто, звідки походив Nas, це був справді крутий досвід, який міг подарувати мені лише кіберспорт. Я люблю хіп-хоп музику. Пам’ятаю, люди запитували мене, чому я там. І я думав, що хочу побачити місце, де жив NAS. Це, безсумнівно, змусило мене зрозуміти, що у мене було не так вже й погане дитинство. Я намагався відвідати багато подібних місць, подорожуючи в інші країни.
Я бачу, що музика, особливо хіп-хоп, важлива для тебе. Що в плейлісті Джеймса Бенкса?
Хоча я люблю хіп-хоп і реп, слухаю все, жанру у мене немає. Коли ти дитина, коли ти ростеш, то потрапляєш у групу людей, які можуть просто слухати рок-музику, але, очевидно, це повертається до моїх друзів, яких я зустрів під час ігор. Ці хлопці слухали музику, яку я ніколи не чув. Я маю на увазі, мені на той момент 13 років, я слухаю Slipknot і думаю, що це, в біса, таке? А потім я слухаю іншу рок і метал музику. Тоді я ніколи в житті не чув цієї музики.
Тобі сподобалося?
Так, але в той час це було дивно. В основному це був крик і не мав жодного сенсу. На мене вплинула чорна музика завдяки мамі, вітчиму та тому, де я виріс.
Я також захопився музикою з ігор. Ранній Counter-Strike у 2002-2003 роках був сповнений божевільної танцювальної/трансової музики (приклад: https://www.youtube.com/watch?v=TiUQfxZ2JPA), як Тієсто та Армін ван Бюрен. Зараз я все ще слухаю State of Trance і це було божевільно. Я навіть писав про це в Twitter, і Армін відповів. Це було щось нереальне.
Ми боїмося впускати щось нове, я думаю, принаймні якщо говорити про шкільну систему Великобританії, то часто сидиш у своєму колі й зациклюєшся на одній справі через те, з якою групою друзів ти перебуваєш. Ми просто хочемо залишатися з тим, що нам комфортно. Завдяки навчанню, яке я отримав у школі, я ходив на рок-концерти, бачив Slipknot наживо, Limp Bizkit, Metallica, KoRn тощо.
Я був на багатьох рок-фестивалях і концертах, таких як Download Festival і Sonisphere зі своїми друзями. Люди просто робили слем. Спочатку я подумав: «Це жахливо». Вони збивають вас з ніг і піднімають назад. Я був розгублений. Запитував себе, «Що тут відбувається?» У будь-якому випадку я великий хлопець, я впав на підлогу і подумав: «Це дуже дивні хлопці, чому це смішно?» Це був дивний досвід.
Я дізнався багато нового про різні культури, різних людей і різні середовища. Я виріс у мультикультурному регіоні, але моє оточення та моя група друзів переважно слухали реп, хіп-хоп, гараж і грайм, оскільки я познайомився з різними людьми за межами своєї шкільної групи, через ігри, подорожі, я міг розширити те, що я почув, і що я дізнався. Це було чудово, щоб урізноманітнити моє життя.
Ти згадав, що почав грати в Counter-Strike ще в школі. Як ви почав брати інтерв’ю та коментувати?
О, чувак. У той час, коли я грав у Virtua Fighter, я все ще грав у Counter-Strike, але я перестав зосереджуватися лише на цьому, і я робив усе, що мені подобалося, пов’язане з кіберспортом та івентами. У 2006 - 2007 роках я навчався в коледжі, намагаючись отримати певну кваліфікацію, тому що в школі у мене були не найкращі оцінки.
Коледж був крутим, тому що тобі не потрібно було носити форму, тобі давали більше свободи і ставилися до тебе як до дорослого, це мені підходило. У класі можна було слухати музику цілий день. Поки я слухав вчителя і виконував роботу, у мене не було жодних проблем. Для мене це був набагато кращий спосіб навчання. Якщо я запізнювався, ти залишався пізніше і міг працювати у своєму темпі, тому що я грав у Counter-Strike до третьої ночі. Я мав бути в коледжі о дев’ятій, але цього насправді не ставалося. Я повинен був бути більш дисциплінованим, але знайшов спосіб, який спрацював для мене.
Поки я це робив, як я вже згадував раніше, мої друзі SpawN і HeatoN - легендарні гравці Counter-Strike 1.6. Вони знають мене ще з часів, коли я працював журналістом у SK Gaming і NiP. Коли я кажу журналіст, це не схоже на тебе, як на журналіста. Я писав новини про результати матчів. У нас були всі результати та веб-сайти, де інформація додавалася за допомогою базового HTML коду.
Мені платили за мою роботу килимками для миші та іншими речами від спонсорів, а також за роботу на SK Insider. Я робив це, тому що був захоплений цим і не знав, чим би я ще займався у своєму житті. У мене був такий баланс між навчанням, грою та будь-чим іншим, що я міг робити, пов’язаним з кіберспортом, я думаю, як «мегафан».
Тож зрештою, коли HeatoN і SpawN приєдналися до ZOWIE, вони порекомендували мені також приєднатися до компанії, яка на той час виготовляла лише килимки для миші. Вони сказали: дивіться, цей хлопець вміє писати, він знає кіберспортивну сцену, продукцію і він захоплений цією історією. Тож поки я навчався в коледжі, вони дали мені роботу асистентом з маркетингу на неповний робочий день. Тож я вперше отримав реальні гроші від кіберспорту, набагато краще, ніж працювати в McDonald's чи десь ще. Я працював у McDonald's майже три місяці до ZOWIE, але потім, на щастя, мене попросили приєднатися до Marks and Spencer у Великій Британії – шикарної мережі супермаркетів.
Не такий шикарний, як Waitrose (дорогий супермаркет в Великобританії - Players)
Це вже королівський рівень.
Я навчився говорити та продавати. Я познайомився з усіма цими людьми, з усіх верств суспільства, деякі в університеті, деякі влаштувалися на першу роботу, для мене це знову був великий досвід навчання. Вони були такого ж віку, як я, або трохи старші, і більшість з них знали, що відбувається в житті. Пам'ятаю, я запитував себе, що я роблю зі своїм життям? Я просто грав у деякі ігри, ходив на роботу та навчався в коледжі, але у мене не було плану на життя.
Зрештою, все вийшло, і це був чудовий досвід навчання.
Я жонглював всім цим, балансуючи між роботою та пристрастю, але я знав, що ZOWIE — це правильний бізнес, з хорошою можливістю для мене, і вони посилали мене на івенти мрії. У мене на Facebook є фотографії, де SpawN підписує килимки для миші. Ми були більшими, ніж SteelSeries, з точки зору продажу кожного килимка для миші на заході Dreamhack — це було величезною подією для такої нової компанії.
Скільки килимків ви тоді продали?
Ми розпродали все, можливо, 1000 одиниць. Я не пам’ятаю подробиць, але знаю, що відділ продажів був задоволений. Тоді захід Dreamhack відвідало 10 000 - 15 000 людей. Це була LAN івент. У нас були SpawN і HeatonN — два найбільші професійні гравці, легенди гри та знаменитості на сцені того часу.
Я навчився займатися маркетингом у колишнього керівника відділу маркетингу SteelSeries. Я виконав свою роботу, а потім компанія BenQ купила ZOWIE, і з’явилися монітори. Я міг піти й навчити людей більше про ігри та кіберспорт, що було божевіллям для когось мого віку. Я пам’ятаю, як уперше поїхав до офісу BenQ у Великобританії, я так багато чого навчився, але я також багато навчав їх команду продажів.
Тож я навчав продавців, а потім ходив на виставки та спілкувався з людьми про наші продукти. Я був молодим, мені було 19-20 років, і я брав участь у всіх цих подіях. Тоді всі потребували спонсорства, до ZOWIE надходило так багато заявок, але ми були новою компанією. Денні, мій бос, мав ідею роздавати продукти гравцям, навіть якщо їх спонсорував суперник, ми знали, що якщо у нас є найкращий продукт або це те, що гравець справді хоче використовувати, вони все одно це зроблять, оскільки хочуть бути найкращими. Отримати в руки найкращих гравців було легко, коли у нас була мережа… у той час було просто неймовірно дивитися та дізнаватися все це…
Продукт ZOWIE став монітором номер один, мишею номер один.
У Великобританії?
Всюди. ZOWIE були світовими лідерами. У той час у всіх була миша ZOWIE, потім у всіх була FK, а потім усі використовували наші килимки для миші. Що стосується моніторів, то ми були першими з 240 Гц з найменшим часом відгуку. Нічого кращого не було.
Я так багато навчився. У мене немає освіти, і я не вважаю себе книжковим розумником, але я вчуся і намагаюся швидко вчитися від оточуючих або тих, хто готовий мене навчати. Тож наступного разу до мене прийшов ZOWIE і попросили створити для них веб-сайт — UpCloseGamers (ви все ще можете переглянути багато відео на моєму каналі YouTube, який тепер перейменовано тут: https://www.youtube.com/upclosegamers).
Вони платили за все, у мене була зарплата, вони фінансували всі івенти. Я почав давати інтерв'ю і знайомитися з гравцями. Це був час буму Starcraft. Я навіть деякий час жив у Кореї, що було незабутнім досвідом, де я попрацював із StarTale як їх європейський менеджер!
Це так смішно, тому що тоді я не хотів, щоб хтось бачив моє обличчя (приклад: https://youtu.be/f-ShajVlaCE), я так боявся бути перед камерою. На моєму особистому каналі YouTube є відео з понад 700 тисячами переглядів про події Counter-Strike 1.6, які я знімаю за гравцями. Люди хотіли отримати таку перспективу, вони хотіли побачити, які налаштування використовують їхні улюблені гравці. У нас не було Liquipedia чи HLTV, у нас не було стільки легкодоступної інформації.
Я був там і не мав жодних обмежень. У мене були спонсори, але їм було байдуже, чи були представлені інші бренди, вони хотіли контенту. Вся справа в тому, що наші відео отримували контент, і я його робив. У мене не було редактора, лише ігровий ноутбук, камера та деяке базове обладнання, яке я з часом модернізував, але і ZOWIE, і BenQ мені довіряли.
Пам'ятаєш своє перше інтерв'ю з гравцем?
Так, це був GeT_RiGhT, - мій хороший друг. У мене не було мікрофона, я використовував лише камеру, у мене був обмежений бюджет. Але воно вибухнуло. Це були перші дні YouTube. Я думаю, що ми отримали 10 000-15 000 переглядів. У нас не було однакового способу доставки контенту. CSGO навіть не було випущено, а ми цим займалися.
Я завжди запитував гравців і про їх особисте життя. Я намагався відрізнятися від інших веб-сайтів і HLTV. Я багато чому навчився від Річарда Льюїса та CARMAC. Все, про що я говорю, це навчання, і якщо я захоплений, я хочу вчитися!
Ти задоволений своєю кар'єрою?
Тепер так. Колись я залишив кіберспорт і приєднався до компанії, що займається нерухомістю. Я був менеджером з цифрового маркетингу. Коли мені було 20 років, я отримував справді хорошу зарплату, набагато більше, ніж я міг би заробити в кіберспорті, навіть будучи гравцем у той час, і я все ще жив у своєму домі. Але це було важко. У мене була денна робота, а вечорами я займався кіберспортом і CS:GO, тренувався з кікбоксингу і іноді спав лише 4 години вночі. Я вбивав себе, думаючи, що можу все. Це було нездорово, але я робив це через свою внутрішню конкуренцію іі бажання покращити своє життя та допомогти своїй родині.
Тепер я можу працювати на івенті по 12 годин на день протягом 2 тижнів, а потім піти і відпочити. Хоча я роблю стріми, коли я вдома, але це не так інтенсивно. Я можу керувати своїм розкладом і знову відпочивати.