Перший тиждень кваліфікації на Чемпіонат світу з eFootball завершився для збірної України результатом нижче очікуваного — четверте місце в групі й недобрані залікові бали. Але гравець Makson не падає духом: ось що він думає про рівень команди, нове оновлення гри, різницю між eFootball і EA FC та майбутнє кіберфутболу в Україні.
Які емоції після завершення першого тижня кваліфікації? Чи задоволений ти результатом?
Я точно не задоволений, тому що матчі у групі виявилися дуже важливими, і ми через позицію у групі недобрали свої залікові бали в рейтингу, який формується для виходу на Чемпіонат світу. Тому я точно не задоволений результатом, але задоволений грою, і я точно побачив потенціал у нашій команді. Я думаю, що ми зможемо зіграти краще, і у нашої команди є потенціал — ми можемо навіть ще додати.
Розкажи детальніше про систему виходу на Чемпіонат світу. Ти кажеш, що група вплинула, але ж там ще декілька тижнів, у яких можна надолужити.
Система така: у нас є три ігрові тижні, кожен — це окремий турнір, за який нараховуються бали. Бали нараховуються за місце в групі і далі за плей-офф, за кожну стадію аж до перемоги в турнірі. За підсумками трьох турнірів вісім найкращих команд потрапляють на фінальний головний турнір. На третьому тижні до тих восьми по рейтингу ще додадуться чотири команди-півфіналіста — тобто ті хто потрапить у півфінал третього тижня, незалежно від рейтингу також виходить на основний турнір.
Зараз по рейтингу ми не добрали, тому що вийшли в топ-16 в плей-офф, але опинилися нижче Румунії, яка одразу вилетіла в плей-офф. Тобто місця в групі зіграли дуже важливу роль.
Як загалом оцінюєш виступ у плей-офф? Два раунди, перемога над Сербами, поразка проти Греції. Це значна різниця в класі між суперниками, чи Греція просто добре підготувалася саме під вас?
Серби — для тих, хто не знає eFootball, — це одна з найсильніших збірних взагалі в цій грі. Рокса, з яким ми грали, у 2021 році ставав чемпіоном Європи. Всі його знають. В принципі, ми були готові до них — багато грали з ними практики до початку ще турніру, багато по таймінгах сходилися. Я знав, що маємо їх проходити. Класна команда, але сьогодні ми були кращими. Так і вийшло — Сербів пройшли, хоча Сербія виграла свою групу і по рейтингу опинилася вище нас саме через це.
Греки також дуже потужна команда. На минулому відборі на Чемпіонат світу вони закінчили четвертими. Три команди потрапляли до Ріяду, і ось греки закінчили той турнір четвертими. Панос Бул, один із двох гравців з консолі, навіть поїхав по мобілці до Ріяду — грав з двох пристроїв і з мобілки зміг кваліфікуватися. Тому досвід у цих гравців є, вони знають, що таке виходити до фінальних стадій, вигравати турніри. Але я відчував, що Греція нам по силах. Начебто й по грі непогано протистояли — 2-1, довго тримався рахунок, в кінці просто не втрималося, а голи сумуються за два матчі.
Загалом і Сербія, і Греція — дуже потужні команди, і цей турнір показав, що Україна зараз може боротися навіть з найкращими збірними Європи.
А якщо говорити про матчі групи — що там відбулося?
Хотіли зіграти з топовою командою на ножах, подивитися на свій рівень. Програли Франції 3-0, але два привози зробили на початку — буквально на початку матчу пропустили ці голи. Далі непогано їм протистояли, мали підходи до воріт, могли навіть забити. Тобто цей матч із Францією був дуже важливим — дав нам впевненості на плей-офф.
Далі по групі з Румунами просто втратили перемогу — зіграли внічию, а мали впевнено їх перемагати. Третій матч зіграли таймом з Ісландією, після чого суперник просто вийшов і відмовився продовжувати після рахунку 3-0. На Латвію вже не вистачило сил — через затяжні паузи між матчами через розклад і через те, що Ісландія відмовилася грати. Тому просто на останній матч не вистачило сил. Ми, звісно, на дві голови сильніші за Латвію і маємо обігрувати таку команду будь-коли, але не вийшло. Тому Латвія заслужила — зайняла третє місце, а ми з четвертого потрапили в плей-офф.
Перед турніром вийшло оновлення до гри. Як відчувається? Що змінилося найбільше — дриблінг, захист, темп гри?
Дуже змінився захист. Саме в тому, що гра тепер стала більш атакуючею і важче стало захищатися. Саме через це всі почали робити більший акцент на атаку — як би ти не ставив захисників, оборонятися важко. Тому треба просто тиснути суперника з позиції сили. Ось як роблять італійці — мені дуже подобається, як вони в цьому плані грають. Просто порізали анімації деяких відборів, коли штучний інтелект робив ті дії, якими не керують гравці. Менше стало блоків, і відкривання нападників в анімації проникаючих пасів стали трохи швидшими — такий баланс у бік атаки.
По пасах кардинальних змін не помітив. По дриблінгу — так, є відчутні зміни. Але скажу чесно: у тому тиску, де ти граєш проти найкращих в Європі, дриблінг важко використовувати — більше такий швидкий пас. Але дриблінг точно покращився. Гравці з класним дриблінгом, як-от Неймар, тепер набагато краще контролюють м'яч на швидкості — захисник за ним не встигає. Ті, хто до цього пристосувався, дуже важко відібрати м'яч у таких технічних гравців.
Якщо говорити про те, що треба покращити після цього турніру — є якийсь конкретний фактор, який вам з Ігорем треба напрацювати до наступного етапу?
Нам треба поставити гру. Зараз ми трохи грали в різний футбол, коли починаємо разом. Для результату важливо 90 хвилин грати на високому рівні, а в нас виходить відрізками: десь тайм класно зіграємо, десь пів тайму, а далі по-іншому бачимо деякі моменти й розвитки атаки.
Раніше гра була більш оборонною — в нас з Ігорем у захисті було все налагоджено, знали, що треба робити. В атаці через навіси щось будувалося, бо в пас розкатати класну команду було просто нереально — боти класно перекривали все. А зараз, коли в гру повернули гострі атакуючі паси, змінили дриблінг, прибрали ці відбори від ботів — нам треба додавати варіативність в атаці, малювати свою гру. Ми відчуваємо, що навіть з турками можемо вже нав'язувати свою гру через ці зміни — і будемо їх використовувати на свою користь.
Ти згадав про турків. Чи є якась конкретна країна, з якою хотілося б зустрітися в другому етапі, чи навпаки — не зустрітися якомога довше?
Як я розумію, жеребкування відбувається за рейтингом — є сіяні та несіяні команди. Ми все одно в другій корзині, тому нам із першої корзини дістанеться сильна команда. В групі дуже важливий результат, але хочеться якнайбільше зіграти з топовими командами.
Є взагалі така тенденція: хто потрапляє з Україною в одну групу, той потім виграє турнір. На минулому відборі ми були в одній групі з Італією та Польщею — обидві кваліфікувалися до Ріяду й зіграли там у фіналі, Польща стала чемпіоном світу. Зараз ми були в групі з Францією — і Франція виграла цей турнір. Тому хочеться, щоб ця тенденція продовжувалася — якусь сильну команду точно хочеться.
З ким не хотілося б? З греками — дуже поганий коннект. Ми ніколи не виправдовуємося, всі в однакових умовах, але в мене є багато друзів у Греції, і вони кажуть, що самі не можуть з нами грати — погано з'єднується. Ще не дуже люблю грати з балканськими командами — вони завжди кусючі, тактичні, важко з ними. А з іншими — готові!
Як у тебе склався вибір між eFootball та EA FC? Чому залишився на eFootball?
Я вперше зіграв у PES десь у 2002 року і кожен рік після того грав. Але зараз можу грати в два симулятори. В EA FC я також знайшов класні моменти — режим Pro, де керуєш одним гравцем у форматі 11 на 11, командні режими — вони мені класно заходять.
Але стосовно змагань — я все життя грав у PES, потім у eFootball. Саме перша збірна України формувалася з PES 2020, якщо не помиляюся. Тому так і залишився. Ну і, кажу — в симуляторі від Konami я з 2002 року.
Яка гра популярніша в Україні — eFootball чи EA FC?
EA FC, звісно, набагато популярніша. Є така показова річ: у FIFA найкращим гравцем у 2020 році був хлопчик 14 років із Норвегії. Він розробив рекорд — щось 500 або 600 перемог онлайн підряд. І це показник: неможливо в 14 років знати футбол найкраще у світі. Він просто чітко вивчив анімації й дії гравців та їх повторював — ніхто не міг законтрити. Але тактики він не розумів.
eFootball і PES — це завжди була аудиторія більш дорослих людей: рідко хто молодший, тут всім 20, 25, 30 і так далі. Тому що вона більше побудована на тактиці, саме на футбольній складовій. Якщо ти добре розумієш футбол, ти вже будеш на непоганому рівні — навіть якщо не дуже знаєш анімації.
А що б ти забрав у EA FC і дав eFootball?
Сто відсотків — ці режими. eFootball — досить пуста гра. Якби я не був гравцем збірної України, я взагалі б у неї не грав. Я і не грав два роки, поки ФІФА не зробила цей турнір — грав із друзями в EA FC у командні режими. Але коли ФІФА запустила цей формат, я просто повернувся й виграв відбір до збірної.
В EA FC є 2х2, 3х3, Rush, 11х11, Ultimate Team, Кар'єра — дуже багато класних режимів. В eFootball цього просто немає. Якщо казати чітко, що одне я б забрав із EA FC — це режим 5х5. Думаю, що 11х11 вже не той формат: важко збиратися онлайн, важко проводити змагання. А ось 5х5 — ідеальний. Тоді можна формувати класні команди, проводити серед них змагання. В EA FC це є — називається Rush.
Як проходили відбори до збірної? Розкажи, як людина, що два роки практично не грала, прийшла й виграла їх.
Те, що я не грав два роки нічого не значить, — я до цього все одно був на рівні, вигравав відбори вже в збірній. Тому мені просто були потрібні декілька тижнів, щоб повернутися, оновитися і все. УАФ анонсувала відбіркові змагання — формат 2х2. Ми з Ігорем давно знайомі по збірній, ще з 2020 року разом. Списалися, вирішили взяти участь — Ігор теж практично не грав, хіба один матч на день міг зіграти.
Зареєструвалися на відбір і почали тренуватися — рівно місяць. Благо, в нас є база: знаємо гравців, знаємо європейське ком'юніті, ми були в збірній, спілкуємося з усіма. Одразу спланували план підготовки, місяць готувалися, прийшли й виграли відбір. Якщо не помиляюся, було 15 команд. Проводилося два дні у форматі Double Elimination. Виграли, скажу чесно, без шансів.
Як оцінюєш рівень eFootball в Україні загалом — не тільки ти з Ігорем, а всі учасники?
Загальний рівень зараз дуже низький, тому що нових гравців немає, а для тих, що є, немає системи турнірів, через які вони могли б готуватися й грати з найкращими. Але є в Україні 5–6 класних гравців, яким зараз просто не вистачає мотивації або ще чогось, щоб приділяти грі час. Якби вони повернулися — впевнений, вони б класно підняли рівень і в країні, і дехто міг би допомогти збірній. А загалом, якщо брати тих, хто постійно грає й приділяє час, — рівень досить низький. Можливо, в окремому матчі ми й можемо дати бій сильній команді, але на дистанції точно з нами ніхто не буде рахуватися.
Чим ти займаєшся поза грою?
Також кіберспортом. Я навчаюся в Національному університеті фізичного виховання і спорту України на четвертому курсі за напрямком «кіберспорт». Також керую проєктом у Шевченківському районі — це гурток із кіберспорту, де ми привносимо кіберспорт через освіту.
Як буде відбуватися підготовка до наступного етапу?
На цей місяць чіткий план ще не сформований, але вже намалював собі таке: хочу, щоб ми приділили час перегляду матчів найкращих команд, своїх матчів, знаходили час у ході практик дивитися на свої помилки. Я знаю, що треба робити, щоб команда зросла — якщо зможемо приділити час розбору матчів, швидко виправимо помилки. Але поєднати все це непросто. Загалом план такий: багато грати й дивитися, що граєш — щоб швидко це коригувати.
Ти казав, що якщо людина розбирається у футболі, то вже непогано грає. Якби вам з Ігорем дали якогось українського тренера з великого футболу — чи зміг би він вам допомогти тактично?
Сто відсотків. Я про це вже думав не раз. Класний футбольний тренер реально міг би нам допомогти, тому що це гра про тактику. Той, хто цю гру створив, чітко заклав футбольні дії, алгоритми ботів і рухання м'яча. Інколи ти не розумієш, у якій ситуації правильно рухати м'яч — начебто знаєш, до кого треба його довести, але не розумієш, як саме. І ось тут такий тренер чітко допоміг би на цих фішках. Думав про це — і сто відсотків допоміг би.
Чи послухав би Сергія Реброва?
Сергій Рєбров — сто відсотків класний футбольний спеціаліст. Але бути тренером збірної — це не лише бути футбольним спеціалістом, треба вміти побудувати команду. Доріканнь до нього як до тренера збірної дуже багато. Загалом у нас є класні гравці за потенціалом і рівнем — Судаков, Трубін, Миколенко, шахтарівці зараз.
У нас є класні гравці, але немає команди. В моменті була команда — ще Шевченко якось зліпив її, і це відчувалося навіть через екран. Класна атмосфера, всі друг другу посміхаються — я розумію, що таке класна команда. Зараз я чітко відчуваю, що команди немає. Рєбров не зміг її створити. А по одному не виграєш — потрібна команда.