Коментатор студії Maincast і викладач кафедри кіберспорту та інформаційних технологій Національного університету фізичного виховання і спорту України Олексій BafiK Бафадаров дав інтерв’ю порталу Players. Ми поговорили про стан сцени Dota 2 в Україні та світі. Також торкнулися викладацької діяльності Олексія.
Як ти оцінюєш стан української Dota-сцени у 25-26 роках?
Та ніяк, сцена відносно мертва насправді. З позитиву останнього, який в нас є, це чемпіонат України від Федерації кіберспорту України, який, я сподіваюся, стане поштовхом, щоб хоч десь люди могли позмагатися на аматорському рівні. Загальна проблема — це відсутність як такої проміжної сцени.
У нас є турніри топ-рівня, де змагаються 16-18 найліпших команд, які постійно просто міняються між собою. Ну хай до 20 цей список можемо розширити. І є CCT з EPL. Це два ТО, які не належать до тір-1 рівня в Dota 2 і регулярно проводять змагання. Туди потрапити теж не легко, навіть якщо ти просто середня українська команда, тобі треба регулярно себе десь показувати, кваліфікації грати, тоді ти зможеш туди потрапити. Там немає такого зрозумілого процесу кваліфікацій, це здебільшого за інвайтами.
І от зараз йде процес створення української еко-системи, як Dota-сцени, так і CS-сцени, а у майбутньому переконаний, додадуться ще дисципліни. Це намагання, на мою думку, зробити ладер для розвитку українського гравця.
Бо на глобальній сцені Доти просто ніде грати, якщо ти тільки починаєш свій кіберспортивний шлях. І тішуся тим, що зараз з’являється така можливість. Ми самі зареєструвались, вийшли у чвертьфінал з командою на Чемпіонаті України, і я сподіваюся, що це буде поштовхом і більше людей на наступні турніри прийде, буде краще з електрикою в Україні, більше реєстрацій та команд.
Феномен NAVI теж, напевно, можна виділити. Але здається для успіху тут зійшлись всі зірки, дякуючи батькам цих гравців, завдяки вихованню і клубу NAVI, які всіляко підтримували їх ще у NAVI Junior. Ну і зараз проєкт NAVI Junior так само є впливовим, новий набір та нові спроби розвитку гравців.
Тобто це все на такому голому ентузіазмі, грошей з цього особливо не заробиш. У NaVi це принаймні презентабельний проєкт з Visa Academy. Якщо ми говоримо про інші організації в Україні, які є у Доті, то зараз, напевно, тільки Lynx залишилися, окрім NAVI. Це ентузіасти, яким подобається Dota, які вливають в це свої гроші, хоча звідси вихлоп нульовий. Тобто ти на цьому не заробиш. Навіть NAVI в Dota не заробляють гроші.
Тому, який стан у Dota 2? Дуже поганий. Тримається все на чесному слові, на якійсь кульгавій екосистемі. От так думаю.
Якщо брати українців, котрі грають в російських організаціях і так далі — що робити з ними? Умовно там в Counter-Strike це теж проблема, такі випадки є, але в Dota, як на мене, це більш критична історія.
Є одна гарна фраза: “Якщо через стільки часу такі очевидні речі комусь треба ще пояснювати, то краще не пояснювати”.
Вони знаходяться в іншій парадигмі. Вони не асоціюють себе з Україною, це моя думка. Якщо ми говоримо вже про зрілих професіоналів. І ніколи ці гравці до кінця не зрозуміють, чому до них є така претензія, тому що вони існують в іншому світі. Вони абстрагувалися від того, що відбувається тут. Займаються своєю кар'єрою, своїм життям. Тому я не вбачаю, що їм треба щось пояснювати. Що можна зробити на рівні держави — та теж нічого особливо не вигадаєш, немає ніяких можливостей впливу.
Вони користуються доволі зручним українським паспортом. У нас останні кейси в Dota — росіяни не отримали візу на PGL Wallachia, будь ласка, поїде українець, замінить, не проблема. V-Tune поїхав, lorenof поїхав. Треба б радіти, що якась санкційна робота працює, але тут на заміну приходять громадяни України, які готові виступити на заміні, підстрахувати росіян у цих клубах..
Але, я ж кажу, з іншого боку, мені здається, вони себе не особливо ототожнюють з Україною, принаймні я цього ніде не бачив від них, якихось позицій, якихось коментарів. Я думаю, що вони себе ідентифікують як гравці в Dota і вони не сильно прив'язані до держави, до нації.
Пропоную зазвичай людям на це перестати реагувати і з цього приводу палати, тому що це емоції в нікуди. Це просто зайве. Не знаю, нічого краще вигадати не можу. Треба просто відпустити цю ситуацію. На рівні федерації — не допускати їх до наших турнірів, це все, що ми можемо зробити. Не допускати до потенційної участі у Nations Cup від України, якщо він звісно відбудеться. На жаль, більше нічого.
А якщо ми беремо, наприклад, молодих гравців? Умовно в Counter-Strike є Spirit, куди просто йде купа українських молодих хлопців, вони там грають і так далі. Потім, наприклад, B8 підписали s1zzi. Як бути з такими випадками? Чи варто повертати таких гравців? Чи теж повністю про них забувати і український ринок просто повинен не існувати для них?
Це вже більш складне питання, насправді. Ми говоримо про юних людей — так як я десь трохи працюю зараз з молоддю, в тому числі на кафедрі кіберспорту. Є така бульбашка, де соціум вважає, що всі дуже свідомі. Але є проблеми виховання. Ти нічого не можеш зробити з тим, що людина була вихована в такому форматі, неналежного підходу, контролю батьківського, що треба українське поважати, з українським працювати, не ототожнювати себе з російськими проєктами, або псевдоросійськими, тобто сербськими проєктами. Якщо цього немає, то ці люди, по суті, кинуті напризволяще. Також у нас весь кіберспорт був “поза політикою” багато-багато років, тут є і наша провина: коментаторів, інфлюєнсерів, провідних діячів. Це плоди, які ми пожинаємо сьогодні. Не треба знімати з себе відповідальність.
На мою думку, якщо ця людина десь переосмислила помилки і вона готова стати на шлях виправлення, навіть якщо це просто тому, що їй це вигідно, я вважаю, що задача клубу, до якого вона потрапляє, допомогти. Наприклад, ось такий останній кейс зі снайпером у B8. Ну от, такий дурнуватий кейс, але якщо організація, тобто клуб B8 бере на себе відповідальність у підході виховання цієї молодої особистості, то я в цілому проблеми не бачу. Якщо вони, звичайно, не платили ніяких грошей за нього.
Розумієш, люди часто не усвідомлюють важливості тих процесів, які відбуваються зараз в країні, що переживає країна. Попри все, тобто це велика помилка, вважати, що всі все розуміють. Треба пояснювати, допомагати. Це задача українських клубів, це задача українських батьків, це задача українських шкіл, це задача українських університетів.
Якщо юна людина стала на не той шлях, я не вважаю, що від неї треба відмовлятися. Так ми її просто втратимо.
Якщо вона повелася на якусь пропозицію зі Spirit чи ще деінде, я думаю, що тут треба розглядати можливість адаптації, переходу. Це не має бути так, що ми взяли гравця, який грав у Spirit, і говоримо: “та він все зрозумів”. Нічого він не зрозумів. Має бути конкретний план клубу на те, щоб цю людину виховувати, це має бути філософією роботи з молодими гравцями.
Вкладати правильні думки: ігрова складова, соціалізація, суспільно-політичне життя, робота з медіа, тощо.
Ну а з приводу загального медіа — як зараз розвиватися, чи йдемо в правильному напрямку, якщо говорити про Dota? Тобто в нас є крутий приклад Ghostik, який дійсно збирає неймовірні перегляди на своїх ко-стримінгах, і загалом дуже круту роботу робить з точки зору контенту. Як збільшувати кількість таких людей, як він? Там є ти, Skevich, але загалом у нас не так багато українськомовного контенту по Dota?
Це ж ринок. Ти не можеш нічого робити штучно. Є попит і є пропозиція. Зараз, мені здається, пропозиція перевищує попит в Dota-сегменті. Ну тобто, ти кажеш про декілька стрімерів, насправді їх набагато більше. З тих, хто навіть знайомий тобі, це точно Rakuzan, Totus, Droog, GodHunt, дівчата: LilMiracle, mikiafar, 7FROGY1, тощо. Всі вони стримлять. Не можу всіх згадати, їх значно більше ніж я знаю. Тому прикладів безліч, вони регулярно стримлять набагато більше, ніж я, і їх дивиться 50-60 людей.
Я думаю, що це неправильне питання з точки зору того, як ринок працює.Він сам себе регулює. Зараз пропозиція перевищує попит.
Значить, людям цей контент не є цікавим. Значить, зараз Dota не в тому стані, де вона приваблива до перегляду. Той самий Skevich, наприклад, відмовився від Dota, бо він розуміє, що у нього і більші цифри будуть, більша аудиторія в інших іграх, або в розмовному форматі. Стримінг Dota 2 — це зараз напівмертва історія. Тобто дійсно, є по суті Ghostik, далі прірва, а потім всі інші.
А чи міг би, наприклад, ко-стримінг оживити і додати аудиторії для Dota 2?
Так з цим же немає проблем. Бери і стрим. В Dota не забороняється стримити турніри. Ти можеш все що завгодно робити. Хочете, на Maincast напишіть, як Лебіга будете робити, якщо у вас є нормальний проєкт. Я думаю, що Maincast цю опцію розгляне.
Але знову ж таки, навіщо це Maincast? Якщо це випадок з Лебігою, то Maincast розширює аудиторію. У Доті зацікавлених я не бачу, якщо побачите - підкажіть.
Ghostik робить свої стрими паралельно Maincast, з затримкою у DotaTV.
Це не забороняється правилами, це не Counter-Strike. В Dota це завжди було доступно, але бачиш, ентузіастів небагато, бо попит відсутній.
Яка загальна ситуація з Dota 2 зараз, чи треба скидати рейтинг в пабах?
Загальна тенденція в Dota 2 останніх років така, що Valve максимально дистанціюють себе від гри. Ми не бачимо нічого новаторського, ми не бачимо ніяких проривних ідей, як це було раніше. Старі гарні ідеї всі закинуті. Матчмейкінг працює на чесному слові, на росіянах, які качають акаунти, бустять, тримають онлайн. Просто подивитися на статистику, скільки гравців з Росії та з інших країн.
Нічого не регулюється, сервери не регулюються. От є у нас 1mmortal, хлопчина з України, і вирішив: «Хочу підняти ранг і стати професійним гравцем у Dota 2». Чи батько його накрутив, чи він сам захотів, без різниці. Але от я собі думаю, скільки йому треба років, щоб він хоча б у тисячу кращих увірвався?. От ти починаєш калібровки, хай тисяча ММР, хай дві тисячі. От скільки треба часу реально грати, і скільки треба годин витрачати на день, щоб ти хоча б в тисячу кращих потрапив? 18 тисяч зараз має лідер ранкінгу.
Це якась дурня, а не цифра, тобто це щось неадекватне, щось неправильне. І тому, звичайно, Dota потрібне масштабне оновлення екосистеми, і якщо цього не станеться, то ми просто втратимо сцену, рано чи пізно. Ну візьми останні 2 роки, назви мені 10 гравців, окрім NAVI, що увірвались на сцену найвищого рівня. Думаю тобі буде важко, і це за два роки. Тобто сцена зараз — це, в основному, мільйонери, які розбирають між собою чергові півмільйона на кожному турнірі. Dota, звичайно, треба, щоб до неї повернулася любов Valve. Або комусь це делегувати і займатись виключно самою грою, тому що гра все ще велична. І патчі все ще гарні виходять, на мою думку, і оновлюється гра якісно. Але все, що навколо Dota: система матчмейкінгу, екосистема турнірна — жах.
Немає персоналій навіть. Кого зараз в Dota можна назвати обличчям гри? Хто у нас обличчя гри? Хто цікавий, окрім NAVI, для нас? Dota все ще найкраща змагальна командна гра у кіберспорті, це й тримає сцену та аудиторію, хоч якось.
І вона буде існувати, поки хтось її не витіснить. Це може бути оновлена League of Legends від Riot, або абсолютно новий проєкт. Я не знаю, що це буде, але якщо не зміниться підхід Valve, то Dota хоч і не помре, але буде у вегетативному стані. Штучне підтримання життєдіяльності. Ось зараз це так виглядає. Пацієнт не мертвий, але і не живий.
Система рейтингу на Faceit, як на мене, практично ідеальна. Якщо ми беремо Counter-Strike, то це постійне скидання рейтингу, плюс кількість того Ело, яке тобі дається за матч, залежить від того, як ти відіграв індивідуально. Не знаю, я не бачу там багато мінусів. Якщо, наприклад, перенести матчмейкінг на Faceit, якщо гравці почнуть масово грати Faceit, це може змінити ситуацію? Тому що будуть набирати, умовно, не топ 500 по ММРам, а по Faceit якось.
Пам'ятаю, ми сиділи в Києві, з представником Faceit (Mikey) і він казав: «Я хочу зробити лігу по Dota 2». Я йому кажу: «Класна ідея, в CS у вас це працює». Вони спробували, взяли купу адмінів, займалися і це все злетіло, тому що дотери обрали натискати кнопку Play Match у грі, аніж якісь сторонні сервіси, і це не прижилось.
Навіщо мені кудись йти, коли я натискаю кнопку Play Match, я граю в цьому топ-500, топ-100, навіщо мені йти в якийсь Faceit, грати зараз з рандомними типами, які будуть не мого рівня. Якість матчів для мене буде гіршою. Тому тут треба втручання Valve. Я взагалі не бачу проблеми це зробити прямо в Dota 2. Можна зробити повний дроп рейтингу, але взяти ті акаунти, які зараз топ-500, реальні, не фейкові, і дати їм інвайт у лігу прямо в Dota 2. Впевнений, що технологічно немає проблем створити якусь лігу прямо в Доті. Або колаборація з FaceIt, за прикладом ліг у CS.
Чи це можливо? Звучить як фантастика для мене. Якби Valve це хотіли, думаю, давно б реалізували.
Гравці могли би це ініціювати. Але повертаємось до минулого питання, а хто щось робить в Dota, які гравці? Немає зараз особистостей серед топ-гравців. Сидять мільйонери, натискають на кнопочки, ніхто ніякої думки не висловлює, як сцена має розвиватися, куди рухатись. Це просто пасажири. Вони їдуть у цьому кіберспортивному потязі Dota 2, не зрозуміло куди, і ніхто не хоче його повести.
Пішла стара гвардія — був PPD, скандал кожен тиждень, якісь розбірки, боротьба. Був Loda, був Kuroky, був Puppey, N0tail. Вони щось робили, намагались впливати. А нинішнє покоління гравців пасивне. Тому і немає ніякого руху. Сцена пасажирів.
Ще, напевно, у 2020-2021 роках я казав, що ті призові, котрі даються на The International, це ненормально. Тому що тим самим Valve просто вбили інтерес гравців до інших турнірів. І, умовно, в Dota для гравців, на мою суб'єктивну думку, був один турнір. Інші турніри для них просто не існували, тому що навіщо їм готуватися до якогось турніру, якщо ми зараз підготуємося і виграємо International на $40 мільйонів. І вони готувалися тільки до The International. І з часом, як на мене, це почало вбивати кіберспортивну складову Dota. Що думаєш з цього приводу?
Ми про це говорили ще, коли призовий був $10 мільйонів. Були розмови, що це зруйнує сцену. Зараз бачимо наслідки. Стрибнути з $40 мільйонів до $2 мільйонів — це смішно. Тобто тут навіть не було якогось перехідного періоду фактично. Просто Valve в якийсь момент сказали: «Все, ми не будемо давати Battle Pass, ми не будемо збирати краудфандингові гроші завдяки Battle Pass на турнір». Перестали використовувати якісний контент, який робила спільнота.
Так не мало б бути. Тобто тут теж проблема Valve. Вони це не сконтролювали, не спрогнозували або не хотіли на це реагувати. І сталось стрімке падіння, сцена вже не така приваблива для більшості гравців.
Була мрія про TI, що змінить твоє життя. А зараз потрапиш ти навіть на International, навіть виграєш його. Хіба це сильно відрізняється фінансово від рядового турніру, що проходить буквально щотижня? Сумно.
Для мене сцена Counter-Strike є досить показовою для кіберспорту. Мені здається, що вона реалізована досить непогано. І для людей немає такого, що виключно мейджор, звісно, багато хто хоче його виграти, але ти можеш виграти Кельн, Катовіце раніше, зараз це Краків, котрі не є мейджорами. І це буде успіх. І там не буде якихось неймовірних грошей. Тобто фактично в CS це працює так, що якщо ти просто потрапив на мейджор, ти потрапив в стікер, ти вже заробив купу грошей. Але з точки зору перемог немає такого, що виключно мейджор ціниться.
Ну так, але все одно найбільший хайп на мейджорі. Це теж неможливо відкидати. Жоден турнір такий хайп не збирає навколо себе, як мейджор. Що стосується Dota — це неправда. Насправді навіть коли був International із призовим фондом у 10-15 мільйонів, і коли проводилися мейджори від Valve по 3 мільйони, коли була історія з трьома турнірами на рік, плановими, де були кубки Eagle Song, Reaver і Mystic Staff — от перший цикл мейджорів, це Франкфурт, Шанхай, Маніла. Це ж дуже круто було. І потім Бостон, потім Kyiv Major.
Я би повернувся до цього формату. 3 мільйони один сезон, 3 мільйони другий сезон і підсумковий турнір International 5 мільйонів. Я так бачу цю сцену. Мейджори були дуже хайпові, вони були фантастичними в той час.
Так, інші турніри на фоні цих не виглядали крутими, і це нормально, я вважаю. Нічого страшного в тому немає, тому що так само Valve дивилися на результати на інших турнірах, коли вони видавали інвайти на мейджори. Тобто це теж така система кваліфікацій. Я в цьому не бачу проблеми, це ринок, тобто борись за глядача якось по-іншому.
Була у нас така студія BTS в Dota, яка робила домашній турнір і їх дивилися не менше ніж топові чемпіонати на стадіонах, тому що вони робили прикольну, унікальну атмосферу і давали глядачу те, чого не дає оцей великий турнір на 50 тисяч на арені, наприклад. Вони робили домашню, унікальну, прикольну атмосферу. От тобі приклад нестандартного, цікавого підходу організатора до свого турніру. І вони завойовували глядача таким чином.
Перестаньте робити одне і те саме. Ми дивимося тупо одне і те саме цілий рік. Я вже забув, у нас там закінчується BLAST, навіть без дня паузи, на наступний день починається DreamLeague. Це нонсенс. Ми існуємо в жахливих форматах, де турнірні оператори ніяк не регулюються, ніяк не можуть між собою нормально домовитися і ніяк не можуть поділити той пиріг, кожен просто хоче шматок побільше.
ТО відійшли від якості, де змагалися за «peak views», щоб турнір подивилися найбільше глядачів в один момент, до «hours watched. Треба формат з сотнею матчів, щоб набігло більше годин перегляду. Ми перейшли від намагання зробити якість, хайп, щось круте — до просто «треба, щоб було багато», і вони показують спонсорам: «подивіться, у нас мільйони годин перегляду».
Але це дурня, і це дуже погано, і з цим ніхто не буде боротися, поки не зміняться правила гри, поки не з'явиться хтось, хто ці правила гри змінить. І щось мені підказує, що в Dota 2 цього вже не буде.
А що тоді буде зі сценою, умовно, через п'ять років?
Нічого, щось нове з'явиться, ну це ж все рухається, технології розвиваються, нові ігри.
В LoL не перейдуть?
Ні, це різне. Це як сказати, що шахісти перейдуть в шашки грати, такого не буде. Тобто якась частина аудиторії, яка вже хотіла перейти - перейшла, так само якась частина лолерів хотіла перейти, перейшла в доту. У LoL теж безліч своїх проблем, це хибна думка, що LoL якось краще Dota 2 в плані організації. У LoL своїх проблем вистачає, люди, які кажуть, що в LoL краще екосистема, ніж в доті — вони просто в LoL ніколи не грали. Я як людина, яка знайома з багатьма екосистемами, можу сказати, що у кожної є свої проблеми. Ти і CS згадував, я вважаю, що в CS теж не без таких проблем. Тобто просто треба розглядати це все детально, тоді ти знайдеш основні проблеми.
В CS я згадував в контексті турнірних місць, які з часом стали легендарними. Ці місця обживаються, тобто Катовіце і Кельн, як це було. Я тут більш в цьому контексті. А що заважає це зробити в Dota?
Нічого. Чому ми перейшли від того, що в нас в Dota був Birmingham від ESL? У нас, що не було Dota 2 в Катовіце? Був і Кельн і інші арени по всьому світу. Все було. Організатори оцінили ринок і ми маємо те що маємо. “Я PGL, я привезу 16 команд в Бухарест і мене подивляться так само люди, скільки мене на стадіоні подивляться.” Ну нащо мені це робити? А економія шалена, зароблю більше грошей! “Я DreamLeague, я запущу формат онлайн, і у мене будуть гравці взагалі в трусах вдома сидіти грати. Я просто зроблю мільярд матчів, які йдуть три тижні. І хай вони розбираються між собою, хто чемпіон.” Ти втомишся це дивитися. Я глядачем це ніколи б не дивився. Це просто жахливий формат. Це катастрофа для сцени.
І це все існує тільки тому, що це акцептували – А: глядачі, Б: гравці, В: клуби, Г: Valve. Такого не має бути. В Dota могла б бути нормальна екосистема. Просто зараз нікому це не потрібно, тому що і так піде, і так подивляться. Ми зробимо мільярд матчів, трипл-дабл-елімінейшн, квадрупл-швейцарка, хай вони там між собою як жаба з гадюкою змагаються. Отак все сталось, з німої згоди всіх причетних.
Як виглядає навчання кіберспорту в університеті на практиці? Тобто, що це, як це? Це більше менеджмент? Ментальна складова? Чому ви вчите?
У нас великий спектр предметів. Я, наприклад, переважно викладаю “Практикум з кіберспорту” і “Основи стримінгу”, другий предмет я частіше називаю “Основами медіадіяльності”. Тобто тут більше робота з соцмережами, стримінговими платформами, медійною складовою, контентом, самореалізацією.
На “Практикумі з кіберспорту”, розповідаю про те, як формувалась та функціонує індустрія. Практичні заняття дають можливість студентам, завдяки обладнаним кіберкласам в університеті, познайомитись з різними жанрами: файтинги, спортивні симулятори, FPS-шутери, MOBA, RTS, тощо. Студенти дізнаються про історію цих дисциплін, нюанси сцени та мають можливість спробувати свої сили у змаганнях.
Є багато загальноосвітніх та профільних дисциплін, з усім переліком можна ознайомитись на сайті: https://uni-sport.edu.ua/kafedra-kibersportu-ta-informatsiinykh-tekhnolohii
Кафедра взаємодіє з основними стейкхолдерами індустрії, намагається ці програми допрацьовувати, щоб вони відповідали потребам індустрії.
Виходить, умовно, студент, який навчався досить ретельно, все здавав і так далі, що він отримує в результаті? Напевно, дуже важливо, що він отримує знайомство з цими викладачами, тому що в кіберспорті дуже часто ти отримуєш роботу за рахунок того, що ти вже знаєш людей особисто. У нас дуже мало людей, котрі шукають роботу через резюме якесь на сайті, зазвичай це через особисті знайомства. От виходить студент, у нього є в знайомствах ти, Petr1k, Bamb1ni і ще декілька людей, за рахунок того, що він навчався на кафедрі. Що він отримує, окрім цього? Хто він в результаті?
Це не зовсім коректний погляд. Візьмемо до прикладу практику, яку проходять студенти на другому та четвертому курсах. У компанії Maincast ми побудували систему, з залученням конкретних відділів. Наприклад, цьогоріч 4-ий курс міг потрапити у Live Production, Project Management і SMM відділи. Ми пропонуємо студентам стажування, даючи реальний досвід у індустрії і сподіваюсь все більше компаній долучатимуться і ми маштабуємо цей досвід.
Знаю, що долучаються і Players, сподіваюсь долучаться більше бізнесів, наприклад NAVI.
Ким стануть колишні студенти? Це вже залежить від них. Університет надає їм необхідну базу, яка стосується обраної ними спеціальності.
Моя задача показати студентам, ким вони можуть стати, показати їм реальний стан справ у індустрії, та дати навички згідно з потребами ринку.
Вони мають стати фахівцями цієї індустрії. І вони мають мати можливості себе в ній реалізувати. Це мій план на найближче майбутнє.
Але є проблема в українському кіберспорті, що багато компаній зараз де знаходяться? Не в Україні. Ну от будь ласка, як я можу людину відправити на реальну практику, коли навіть в Україні вже офісу немає в української компанії, розумієш? От та проблематика ще є. Виною цьому, звичайно, є Росія, безліч крутих українських бізнесів перестали існувати, або змінили дислокацію. І ми в цих умовах маємо функціонувати. Працюємо з тим, що маємо.
Плюс зараз, дякуючи Федерації, з'являються додаткові можливості. Хочу, щоб практика була і в Федерації також. У них є власні турніри, проєкти. Хочу, щоб студенти могли себе проявити і там, з точки зору організаторських здібностей, менеджменту, SMM, що завгодно, тобто будь-які професії класичні, які є в кіберспорті, щоб вони могли пройти там стажування. У мене є всі необхідні для цього зв’язки.
Що ти можеш сказати для майбутніх абітурієнтів?
На жаль, дуже багато юних людей покидають Україну і абітурієнти нині — розкіш.
Що б я сказав? Я не кидаюся великими словами, що «приходьте до нас вчитися, в нас найкраща освіта». Але у нас класно, у нас є крута інфраструктура і сподівюась, що, ті процеси які ми започатковуємо і розвиваємо з бізнесами дадуть новий імпульс у освітньому процесі та мотивують людей вступати.
Слідкуйте за анонсами та приходьте на “День відкритих дверей” до університету!
