9 липня Європейська федерація кіберспорту обиратиме нового президента.
Серед фаворитів — Денис Давидов, засновник української кіберспортивної організації Boars Gaming і голова Комісії НОК України з кіберспорту. У розмові з Players він ділиться своїм баченням розвитку європейського кіберспорту, ключовими пунктами програми та тим, як планує трансформувати федерацію.
Денисе, 9 липня вибори президента Європейської федерації кіберспорту і ви є одним з кандидатів на цю посаду. Перше питання, яке виникає — навіщо вам це? Яка ваша мотивація?
За останній час я набрав достатньо експертизи для того, щоб зрозуміти, що я можу дати більше на посаді президента, ніж менеджера клубу або ліги для Європейської федерації кіберспорту. Я зрозумів, що весь шлях кіберспорту сьогодні створений дуже крутий, дуже потужний, але йому не вистачає якраз цієї структурності, яку я отримав свого часу в реальному спорту.
Тобто в регбі, в футболі, в бадмінтоні. Тобто цього не вистачає якраз кіберспорту. А оскільки я знаю, як це створено, то можу доповнити і розвинути цю структуру до того рівня, який виведе цей спорт можливо на найвищий рівень в Європі.
З якою програмою ви йдете на ці вибори? На чому ви акцентуєтеся? Що це має бути? Розвиток, вглиб, ширину, чи взагалі по всіх векторах, яких тільки можна? Що головне, які пункти вашої програми?
Перший головний пункт – для того, щоб в нас формувалася пірамідальна структура, бо сьогодні в кіберспорті перегорнута така пірамідальна структура. Тобто дуже багато клубів зверху, професійних клубів, і дуже мало самої системної знизу.
Тому це дуже важливо. Тому що дитина, коли йде в кіберспорт, або в спорт, вона повинна розуміти, де далі вона буде реалізуватися. Не тільки з точки зору професійності, а з точки зору, де від держави зможе отримати оцей пуш первинний, який всі ми отримуємо зі спорту.
І це була основа моєї програми. Тобто треба кіберспорт виводити на рівень національних збірних, а національні збірні перетворювати не на онлайн-турніри, а на офлайн-турніри. Я вважаю, що для того, щоб система запрацювала і для того, щоб державам став цікавим сам по собі кіберспорт, нам треба якраз змінити підхід до національних турнірів.
І тому, взявши турнір з великого спорту, я вирішив, що ми повинні привести кіберспорт до того, що кожна збірна формується з декількох тайтлів. 5-6 їх, а не більше. І ми з цих ігор формуємо національну збірну. І далі формуємо групи, і ця національна збірна повинна їздити в офлайн до іншої збірної. І це дає можливість запустити нам так звані мости для бізнесу, мости для місцевого самоврядування і всього іншого.
Ми повинні це збудувати. Для того, щоб це збудувати, ми виявили таке питання, що на сьогоднішній день в державах дуже мало тренерів і дуже мало менеджерів. Тому другим пунктом нашої програми, оскільки я йду разом з португальським діячем, який є колишнім президентом Європейської федерації кіберспорту, ми вирішуємо, що другим пунктом має бути навчання.
Тобто ми кажемо, що ми через рік запускаємо чемпіонат Європи, але для того, щоб він запустився, треба навчання. Тобто чемпіонат, Кубок Європи чи чемпіонат Європи – це як велика зірка і мета, до якої ми повинні прийти, але до цього шляху в нашому навчанні ми повинні відкрити талант-хаб для менеджерів та талант-хаб для тренерів.
Третім пунктом – це якраз навчання менеджерів саме в федерації. Тобто як керувати федерацією, що треба робити, як залучати і все таке.
Ви говорите, що берете за приклад турнірів класичного спорту. Це якісь конкретні турніри чи просто системи проведення, які загалом плюс-мінус однакові?
Давай візьмемо, ми з вами, Максим, були в різних видах спорту, але якщо взяти ті види, які у нас зараз з вами на виду, то беремо футбол, беремо баскетбол і розуміємо, що всі види спорту побудовані теж по одному принципу.
Відбори на чемпіонаті Європи є одна з вершин цих видів спорту, якщо казати з точки зору аматорського спорту. Ми не будемо казати, що це професійна надія, але це аматорський спорт, який дозволяє показати гравців з найкращих їх сторін.
Збірні – це верхівка айсбергу зазвичай, так, збірне це вже пік кар'єри або один з піків кар'єри і до цього піку, звичайно, що доходять лише найкращі, а найкращі обираються із якоїсь масовості.
Що робити будучи президентом? А тут якраз ми виходимо із історії збудування великих видів спорту, зокрема, наприклад, з футболу. Тобто, в футбол грало дуже багато людей, але футбол став футболом тільки тоді, коли провели перший чемпіонат світу. Після першого чемпіонату світу в Уругваї футбол отримав свій пуш.І після того ми бачимо футбол, як уже футбол, як систему, розумієте? Тобто, потрібна зірка, яка далі може зібрати внизу людей, які зможуть зрозуміти, що вони до тої зірки дійдуть. Тому треба цей шлях пройти.
Але це рівень нації. І тому цей шлях, якщо казати федерацію, то цей шлях ми повинні пройти. Після того, як ми запустимо його, далі буде набагато легше робити турніри серед школярів, серед студентів.
І вони входять в нашу програму. Але ми кажемо про те, що повинно бути первинним, вторинним, третинним і далі, далі, далі.
Тобто це та піраміда, про яку ви говорили на початку?
Так. Ми кажемо, що нам треба започаткувати стиль цієї піраміди. Тобто, коли будується піраміда спочатку, звичайно, фундамент, це інше. Але якщо ми візьмемо базово, то фундамент вже існує.
Просто він знаходиться зараз зверху, розумієш?
А чому склалася така ситуація? Через те, що відносно нова явище взагалі в кіберспорт? Чи чому?
Тому що, по-перше, воно відносно нове. По-друге, що в кіберспорт прийшли люди, які розуміли івент-індустрію. Тобто, якщо брати кіберспортивні шоу, це, мабуть, одні з найкрутіших івентів в історії людства. Знаєш, вони прості, дешеві, дуже цікаві, дуже привабливі.
І ось ці люди прийшли, і вони прийшли здебільшого з комп'ютерних клубів, а не з тренувальних майданчиків. І оскільки це все було, воно розвинулося як бізнес. Як бізнес ця структура вже існує, їй нічого не потрібно. Але якщо казати про федерацію, федерація займається не бізнесом. Завдання федерації — це якраз масовість.
І отут ми кажемо, що для того, щоб виникла масовість, ми повинні сказати, що тепер ми йдемо цим шляхом. І що ми будемо йти цим шляхом кожні два роки. Ми будемо проводити чемпіонат Європи, ми будемо проводити відбори.
І після того, як ми сформуємо великий чемпіонат Європи для дорослих, ми будемо йти в Ю-19 як по класичній системі.
Ви фактично хочете поміняти систему?
Скоріше, створити.
Створити, і як кожне нове, скоріше за все, що ви будете відчувати якийсь спротив з боку тих же івент-менеджерів, про які ви говорите, які зараз рулять?
Вони зараз виходять з того, що треба щось зробити для того, щоб мене не пустити. Наприклад, один із кандидатів, який буде проти мене балотуватися, йому 59 років, він колишній генеральний секретар Олімпійського комітету Польщі, який взагалі нічого не розуміє в кіберспорті.
Апаратчик, так?
Апаратчик чистий, хоча, до речі, можу сказати, що він бронзовий та срібний призер ОІ з фехтування. Він був спортсменом – це сильно. Але так, він дуже давно вже займається апаратною бюрократичною роботою.
Хто ваша команда? Як ви будете її формувати на посту? Чи вона вже у вас готова? Яким чином взагалі ці люди прийшли до вас у команду?
Ну, першою частиною було дуже важливо знайти генерального секретаря. Ось я його знайшов в Португалії. Це Тіаго Фернандес. Він – колишній президент Федерації кіберспорту Європи. В нього на цій посаді трохи не вийшло, бо не було такої глобальної підтримки і він, мабуть, пішов не тим шляхом трохи, але він дуже крутий з точки зору розуміння , як працює система, як працюють зараз федерації і знає всі їх вади і всі їх проблеми. І от генеральним секретарем було мною обрано, як раз його.
Юриста я обрав з України, бо я повинен довіряти цим людям. Я презентую його окремо, але можу тобі сказати, що дуже потужний юрист, який працював і з беттінгом, і з геймингом, і з усім іншим. Тобто він розуміє теж, як працює система.
На маркетинг я бачу два напрямки. Перший напрямок, я бачу власницю кіперспортивного клубу Boars Gaming Ірину Баришеву, бо на сьогоднішній день вона нам показала дуже потужний маркетинговий кейс, коли нашу збірну узнали в всьому світі. Ти недавно записував з неї інтерв'ю, і ми знаємо з цього інтерв'ю, як наших кабанят узнали у всьому світі.
А зараз ми підбираємо якраз того, хто буде займатися турнірами. В мене є напрацювання – це болгарська команда. Вони 15 років роблять турніри для болгарської федерації, молдавської та інших. І вони є частиною федерації кіперспорту Болгарії. Їм трохи не вистачає цього буста державної допомоги.
І я їздив у Францію і спілкувався з Karmine Corp з точки зору навчання. Тобто є у Франції великий клуб, у них завжди шоу збирають 20-25 тисяч людей. І коли я приїхав до них і запитав, як вони працюють, вони сказали, що просто дуже – працюємо по футбольній моделі з фанами. І я такий, о, диви, значить я йду правильним шляхом, розумієш? Тобто я привношу футбольну, баскетбольну, регбійну модель туди, де вже великі кіперспортивні клуби зрозуміли, що вона потрібна.
Ну, а далі ми зараз будемо шукати голову спонсорського відділу. І у нас є одне із надбань – це ще один португальський спеціаліст, який займається програмами з Євросоюзом, із залученням грошей з фондів.
Тому отак воно формується. Тобто українців в цій команді буде не дуже багато.
Ну, але ця інтернаціональність дозволить вам відкривати двері багатьох європейських країн.
Я розмовляв, наприклад, з Фінляндією, в них є дуже потужна дівчина, яка займається інклюзією, яка займається захистом дівчат від харасменту і чоловіків від харасменту, яка займається проблемами гендерної рівності серед спортсменів. Бо в кіберспорті воно дуже важливе.
Це дуже токсичне середовище, насправді. Тому я з нею розмовляв, якщо вона згодиться, це буде дуже потужно для нас, бо вона займається цим професійно.
А також я хочу залучити ще дівчину з іспанської федерації, яка займається проведенням турнірів і івент-менеджментом на турнірах, яка зараз потужно працює з ESL і яка може нас підсилити. Але в неї є зараз контракт і можливо вона просто допоможе нам, як залучений експерт.
Те, що ви говорили про турніри збірних, про те, що збираєтеся їх проводити, це ж в вашому випадку не лише якісь там теоретичні штуки, скажімо так. Оце колись буде ось в майбутньому. Нещодавно тут з'явилася інформація стосовно того, що у Львові може пройти цього року IESF чемпіонат світу з кіберспорту. Вона якась з'явилася і так трошки притихло. Чи можете ви зараз сказати, на якому етапі взагалі ця ідея?
Як країна, ми отримали право на проведення цього чемпіонату. Так, ми це зробили, я це право виборов у борда Міжнародної федерації кіберспорту.
Проте ми живемо в країні, яка зазнала нападу і на території якої йде найбільша за останні 80 років війна на континенті. Зрозуміло, що це накладає очевидні обмеження для проведення. Команди переживають через безпеку, глядачі переживають через безпеку, спонсори переживають через безпеку.
До того, ті часові рамки, в які потрібно вкластися для організації івенту замалі, аби провести дійсно якісний та масштабний турнір, який би відповідав статусу Чемпіонату світу, явно завузькі.
Тому, коли ми прорахували все, ми зрозуміли — це не треба робити зараз. Я запропонував Міжнародній федерації кіберспорту, що ми готові цього року провести у нас генеральний Конгрес, щоб всі члени міжнародної федерації, президенти побачили Львів. Ми готові показати Львів, ми готові провести його у себе. Показати, на базі чого ми готові провести конференцію з залученням держав, міністерств, про те, як, наприклад, кіберспорт як національний вид спорту і олімпійський вид спорту. Але досі не отримали відповіді, бо, скоріш за все, в македонському офісі Федерації кіберспорту світу це не сподобалося.
Сам же Чемпіонат світу від нас нікуди не дінеться. Ми плануємо провести його вже наступного року і почати підготовку до турніру вже зараз.
Питання безпеки в цьому плані. Я так розумію, що воно дійсно було важливе, але відіграло не ключову.
Основне — це була неготовність маркетингу Міжнародної федерації кіберспорту, бо вона не може дати нам ті механізми, які ми могли б, наприклад, отримати, як в футболі.
Чемпіонат проводити на колінці – це не наш шлях. Ми хотіли би, щоб про цей чемпіонат узнали всі у світі і Україна, як завжди, показала, що ми робимо дуже круте шоу.
А так це неможливо, і вони довго вирішували, чи можливо нам дати цей хост. Вони нам поставили умови, що ось ви заплатите ліцензійний внесок і тоді ми вам скажемо, що ви хост. А на секундочку це мільйон євро тільки ліцензійного внеску.
І ми їм майже їх віддали. Але коли ми сказали «Ну ось гроші, давайте може розпишемо, куди вони будуть витрачатися» вони сказали «Ну слухайте, це не ваше питання. Ви платіть ліцензійний внесок, а ми далі розберемось». Але ми не задоволені цим.
Мало того, цього року Генеральна Асамблея повинна обрати нового президента федерації. І скоріше за все обере. Тому хто буде нести відповідальність за цей мільйон? Я?
Тобто станом на сьогодні, на червень 2025 року, ми говоримо про те, що чемпіонату світу у Львові цього року, скоріше за все, не буде, так?
Так, так, скоріше за все, так.
Можливо, щось трапиться, ти знаєш, ми живемо в Україні, у нас завжди щось буває, хтось там думав, що за три дні, а вже три роки триває.
Що найголовніше у вашому прагненні зайняти пост президента EEF?
Найголовніше, чому я тебе йду — цей спорт може бути реально спортом №1. Він може видавити будь-який вид спорту. Особливо, якщо сьогодні ще змінити парадигму, що цей спорт – це не про спорт про, знаєш, жирних і незадоволених людей. Цей спорт може дати реалізацію для будь-яких верств населення, може дати реалізацію для дітей і може бути цим новим прокламатом здорового способу життя у людей.
Якщо кіберспортсмени стануть схожими на атлетів, але без того, що ми з тобою бачимо в реальному спорту. Тобто, не поламаних атлетів, не людей, яких зламала система заради того, щоб досягти якоїсь мети, бо ми з тобою знаємо, що всі професійні спортсмени – це дуже хворі люди, до речі.
А так оцей вид спорту може допомогти людині і бути здоровим, і самореалізованим, розумієш? Якщо дитина буде займатися кіберспортом як спортом, то їй дасть те ж саме спілкування, дасть те ж саме випробування, які дає реальний спорт.
Але якщо в неї не вийде, наприклад, то в неї будуть ті навички, які в реальному спорту можуть бути досягнуті за десятиріччя. В неї буде розвинений мозок, в неї буде розвинена реакція, в неї будуть розвинені комунікативні здібності, лідерські якості. І якщо в неї це не вийде, вона просто піде жити життя і працювати.
А ми з тобою знаємо, що можна тренуватися 10-20 років в футбол або в баскетбол і в кінці тобі скажуть «Вибач, ти не підходиш».
Але це стереотип стосовно того, що кіберспорт це в кращому випадку розвага, а в гіршому випадку, навпаки, таке псування здоров'я.
Ну, у нас з тобою є трикратний чемпіон України, двократний учасник чемпіонатів світу Віталій Літвінов. Він може всім показати, що таке кіберспортсмен. Це здоровий, потужний дядько, який тренується кожен день в боксі, кожен день тренується в кіберфутбол. Йому це не заважає бути найкращим в Україні. І одним із найкращих в Європі, розумієш?
Тобто, все залежить від того, як цей спорт буде поданий, так? Тобто, ми з тобою кажемо, окей, баскетбол подають як, або футбол подають як спорт для здоров'я, так? Це не спорт для здоров'я. А тепер уявімо, що кіберспорт можливий з дуже простим поєднанням фізкультури і з дуже простим поєднанням… Тому ця фізкультура потрібна, бо якщо ти займаєшся фізкультурою, то мозок краще розвивається, він швидше працює. Це дуже потужно і потрібно тобі, правильно?
Але потрібно говорити постійно. Але для чого? Треба створити систему, в якій будуть люди, які будуть підніматися на цей п'єдестал, і ці люди будуть виглядати так, як ми хотіли б, щоб вони виглядали. Тобто футбол — це теж спочатку була забава для моряків і солдатів, які взагалі з Індії витягли той спорт, де в той футбол грали головою людини, розумієш?
Хоча, якщо зараз подивитися на просцену контрстрайку, то ти вже можеш побачити, що вона дуже змінилася з точки зору фізичної репрезентативності. Тобто вони почали ходити в Гуччі, вони почали правильно ходити в зал, плавати, слідкувати за своїм здоров'ям, ментальним здоров'ям, психологією і всім іншим.
Особливо, наприклад, я можу зауважити, це треба додати, що Ірина Сергіївна [Баришева] на сьогоднішній день займається тим, що пробує удосконалити систему психологічної допомоги гравцям.
Ірина цим буде займатися професійно, їй це подобається, і я вірю в те, що вона може започаткувати навіть нову школу. Бо в неї є такі іноді цікаві ідеї, де вона каже про характери людей через взаємодію цієї людини з тим персонажем, якого вона обирає.
Так, вона дотично говорила про це в своєму інтерв'ю.
Так, так, і я її в цьому підтримую. Ірина дуже потужно вважає, що це буде такий новий виток розвитку навіть в реальному житті. Бо в нас звикли, як працювати. Я коли був спортсменом, знаємо, як працювали. Ну і все однаково, і всі ідіть і копайте, знаєш. Ви всі повинні. Чому? Ну повинні.
А зараз результат здобувається якраз оцією частиною психологічної психології і нових шкіл психології. І це може допомогти і в маркетингу, це може допомогти у всьому.
От ти приходить до тебе дитина, і дитина повинна обрати, чим їй займатися. У тебе є дитина, у мене є дитина, і скоріш за все твоя дитина теж знає, що таке Brawl Stars.
Поки ні. Знає Майнкрафт.
Ну Майнкрафт, давай візьмемо Майнкрафт. В Майнкрафті зараз теж є змагання, знаєш про це вже. І вона знає, що таке Майнкрафт. І тут ти розумієш, що вона краще знає, що таке Майнкрафт, ніж хто створив баскетбол, правильно? Якщо ти їй кажеш, “Дивись, щоб розвиватися в кіберспорті, треба бути спортивною, треба навчатися гарно”. Чому навчатися? Бо кіберспорт – це про математику, правильно? Про логіку і про вихід з цих систем. Для мозку. Правда, бачиш? Дякую. І це може додати їй хисту, для того, щоб вона займалась, для того, щоб вона розвивалась.
Якщо взяти один із найкращих фільмів, які допоміг мені, я потім дивився на це ще як тренер, як менеджер – це фільм про тренера Картера. Так пам'ятаєш, що він казав, що найважливіше для баскетболіста – це розумова активність?
Ну так, звичайно, говорять, що баскетбол – це шахи.
А тепер візьми, що ці шахи у тебе переносяться на площадку, і ти сам бачив, як грають в електронний баскетбол, ти його коментував, правильно? І ти бачив, що це не та гра, звичайно, яку ти бачиш, але в ній є структура, вони розуміють, і ця гра, наприклад, може допомагати і самим баскетболістам бачити гру по-іншому, знаєш, як-то кажуть, з боку від себе, а не так, як ти її бачиш зі своїх очей.
І це може допомагати тобі по-іншому дивитися на саму гру, це може допомагати дивитися по-іншому, розумієш? І це все може додати тобі, або мені, або дітям, може додати нових експериментів, тому що кіберспорт може вирішувати не тільки питання самого спорту. Якщо подивимося сьогодні, то ПСЖ, Барселона, Реал Мадрид мають свої кіберспортивні напрямки. І вони зараз хочуть поєднати кіберспорт і спорт.
Я тобі можу сказати, що через 5 років кіберспортсмени не будуть нічим відрізнятися від футболістів. Бо рівень зірковості зростає, а фітнес у них однаковий, розумієш? Тільки ті травмуються, а ці ні.
Це звучить, як план.
Знаєш, великі кіберспортивні клуби зараз додають плавання, додають фізичну культуру. Я був зараз у Karmine Corp у них стоїть TRX внизу, тенісний стіл стоїть внизу, у них не стоїть коробка з Макдональдсу. В них стоять яблука, банани, апельсини, вода, тобто в них стоїть хелсі їжа. Бо вони вже зрозуміли, що потужний гравець – це той, який швидко думає, а для того, щоб швидко думати, треба мати фізичну активність. Бути здоровим.
Я тобі можу сказати, що це майбутнє. І так я йду до того, щоб принести те, що ми маємо сьогодні в великому спорті або в історично-класичному кіберспорті, принести в кіберспорт. Бо я це знаю, бо я це будував, бо я будував команди, бо я будував чемпіонати, бо я проводив чемпіонати Європи, бо я допомагав проводити футбольні матчі, Бо я вчився, як то кажуть, в найкращих системах проведення змагань. І з того ж боку я проводив сам по собі чемпіонат з футболу, де ми перший раз поєднали, наприклад, реальний футбол і кіберфутбол. І ти бачив, що багато кіберфутболістів, які приїхали до нас в Кривий Ріг, залюбки пішли і бігали по полю.
Тобто кіберспорт може домогтися спортсменам отримати нову професію, бо ми з тобою знаємо, наскільки травматичний реальний спорт.
Кіберспорт відкриває шляхи, а ми повинні допомогти це зробити, бо ми це вміємо і ми це знаємо, як це зробити.
