Яку платформу обрати для старту — Twitch чи YouTube? На чому сьогодні заробляють українські стримери? І що насправді шукають бренди, коли приходять у лайвстримінг? Саме ці питання стали головними темами двох панельних дискусій Streams Charts на FANCON 2026, де креатори, представники брендів та експерти індустрії поділилися своїм досвідом і прогнозами щодо розвитку українського стримінгу. Нижче — головні тези та висновки з обох дискусій.
У перший день фестивалю, 6 червня, відбулася панель “Twitch vs YouTube: де сьогодні реально вирости — і чи є правильний вибір”. Головними спікерами виступили Dobra Divka (стримерка року за версією Stream Awards 2024) та Євген Скиба (CEO сервісу монетизації контенту для стримерів StreamAdvisor). Модератором панелі виступив Віктор Пронякін, продакт-менеджер Esports Charts.
Вибір правильної платформи для стримінгу — це найперше питання, яке постає перед новачками в індустрії. Універсальної відповіді тут немає, але гості дискусії поділилися своїми спостереженнями та дали кілька порад відвідувачам.
Євген Скиба, CEO StreamAdvisor:
“Є категорії, які в українському Twitch суперпопулярні, а на YouTube взагалі «не залітають», і навпаки. Наприклад, Minecraft, який дуже любить малеча. В українському Twitch контенту з Minecraft менш як 2%, хоча у світі це топова категорія. Чому так? Бо батьки звикли вмикати Minecraft дітям саме на YouTube. Тому, якщо ти хочеш розвиватися в цій ніші, краще йти на YouTube. Початківцю варто проаналізувати ринок перед стартом. <...>
Аудиторія Twitch та YouTube дещо відрізняється — на YouTube вона традиційно трохи старша. Стримери, які запускають трансляцію на дві платформи паралельно, просто охоплюють різні пласти людей. Це робоча схема.”
Вподобання глядачів також можуть стати серйозним викликом для стрімерів, тож творцям контенту потрібно адаптуватися під потреби та смаки своєї аудиторії.
Стримерка Dobra Divka прокоментувала:
“Багато глядачів принципово не хочуть переходити з YouTube на Twitch. На Twitch навіть зараз є проблема, що не завжди приходить СМС із кодом двофакторної автентифікації, і люди не можуть авторизуватися, щоб писати в чат. Вони просто кажуть: «Я дивитимусь на YouTube, мені там комфортно». Тому мультистримінг Twitch-YouTube у нас розвиватиметься. Але більшість наших стримерів наразі діють за класичним правилом: стрим — на Twitch, а на YouTube заливають нарізки (хайлайти) або повний запис.”
Обидва гості зійшлися на думці, що сучасний лайвстримінг виходить далеко за межі однієї конкретної платформи. Зараз половина успіху створюється не на прямих ефірах, а в соціальних мережах.
Євген Скиба, CEO StreamAdvisor:
“Якщо ти хочеш стартувати й швидко рости, обов'язково треба використовувати інші медіа — TikTok, Telegram, Facebook тощо. Аудиторія не сидить в одному місці, вона постійно змінює свої настрої, інтереси й шукає щось нове та цікаве. На Twitch люди йдуть саме за цим вайбом. Універсального рецепта «йти тільки на Twitch» чи «тільки на YouTube» немає. Треба пробувати обидва канали й дивитися, де краще формується твоя фан-база”.
На шляху до популярності та визнання молоді стримери стикаються з безліччю проблем, але й самі часто припускаються серйозних помилок. Деякі з них можуть завдати серйозного удару по їхній репутації.
Євген Скиба, CEO StreamAdvisor:
“Яка найбільша помилка на старті? Однозначно це накрутка онлайн-ботів. Коли людина заходить і бачить цифру «100 глядачів», а чат абсолютно мертвий — вона одразу розуміє, що це обман, і більше ніколи не повернеться”.
Стримерка Dobra Divka:
“Повністю згодна щодо ботів. Це найгірше, це твоє обличчя. Краще нехай тебе дивиться троє друзів, але це живі люди. Перші глядачі — це ваші знайомі, не соромтеся їх кликати, далі спрацює сарафанне радіо. <...>
Також помилка — накручувати себе психологічно: «Ой, мене ніхто не дивиться в перший день, усе пропало»”.
У другий день, 7 червня, відбулася панель “Де гроші в лайвстримінгу: як заробляють стримери у 2026”. Головними спікерами виступили Олексій "Bafik" Бафадаров (стример та кіберспортивний коментатор) та Юлія Сабадаш (представник Logitech в Україні та Молдові). Модератором другої панелі також виступив Віктор Пронякін, продакт-менеджер Esports Charts.
Головною темою цієї дискусії стали гроші, а також зв'язок між брендами та стримерами. За даними аналітичної компанії Streams Charts, лише за четвертий квартал українці задонатили стримерам близько 10 мільйонів гривень, а загалом за рік сума платних підписок та донатів склала понад 30 мільйонів гривень. У середньому професійний український стример зараз заробляє від 20 до 80 тисяч гривень на місяць.
За словами стримера Олексія "Bafik" Бафадарова, дохід стримерів сильно залежить не лише від розміру його каналу, а й від формату взаємодії з брендами.
Стример Олексій "Bafik" Бафадаров поділився під час дискусії на Fancon:
“Якщо у тебе лояльна, але невелика камерна аудиторія, підписки не зроблять тобі каси. По-перше, Twitch забирає собі величезну комісію (залежно від контракту — 50/50 або в найкращому разі 75/25). По-друге, регіональна ціна підписки в Україні дуже низька — всього близько 47–49 гривень. Якщо у тебе навіть 100 або 1000 підписників, після вирахування комісії платформи це все одно не ті гроші, за які можна повноцінно жити.
Тому для малих та середніх стримерів основа заробітку — це пряма інтеграція брендів. Реклама від самого Twitch в Україні приносить копійки. Якщо ми говоримо про гігантів рівня Лебіги, то там, звісно, і на підписках, і на особистих донатах будуть величезні суми просто за рахунок шаленого об'єму аудиторії. Але для менших творців контенту інтеграція — єдиний шлях до стабільності.”
За словами Юлії Сабадаш, багато брендів зараз інакше дивляться на лайвстримінг і дійсно намагаються будувати довгострокові відносини з онлайн-аудиторією.
Юлія Сабадаш, представник Logitech в Молдові та Україні, прокоментувала:
“Раніше бренди дивилися виключно на охоплення (views). Вони купували інтеграцію у великого стримера, вішали звичайний банер і думали, що цього достатньо. Але чисте охоплення без конекту з аудиторією не будує цінності бренду. Глядач не розуміє, навіщо стример це рекламує, окрім як заради грошей.
Logitech повністю змінив цей підхід. Ми будуємо лояльність «в довгу». Ми часто пропонуємо стримерам-початківцям наш топовий сетап (мишки, клавіатури, навушники) взагалі без жодних жорстких зобов'язань на старті. Ми хочемо, щоб людина просто користувалася якісними девайсами щодня, тестувала їх і звикала. Навіть якщо стримеру щось не сподобається і він скаже про це чесно — це нормально, він має на це право. <...>
Зараз ми у першу чергу дивимося на залученість (engagement rate) та культуру комунікації стримера з чатом. Те, що відбувається всередині трансляції — набагато важливіше за цифру загальних переглядів. Нам цікаві люди, які горять своєю справою, роблять унікальні реакції на продукти, створюють якісний контент і готові рости разом із нами. Навіть якщо це стример-початківець.”
За словами Бафадарова, бренди дедалі частіше сприймають український лайвстримінг як серйозний бізнес. Ставлення до індустрії змінюється, і це вимагає більшої відповідальності як від самих стримерів, так і від компаній.
Стример Олексій "Bafik" Бафадаров:
“Бренди бувають двох типів. Перші — прийшли, бездумно «ввалили бабло», бо їм треба закрити квартальний рекламний бюджет, і пішли. Це не працює. Другі — заходять свідомо, аналізують аудиторію і пропонують амбасадорство.
Річний контракт для стримера — це впевненість у завтрашньому дні. Але це й велика відповідальність. Ти маєш бути впевненим, що бренд не почне «їздити на тобі» і вигадувати нові KPI в процесі, яких не було в договорі. З Logitech у нас повна довіра.
І ще одне: для мене важливо працювати офіційно в білу, через ФОП. Це легалізує стримінг як серйозний бізнес, а не просто як «якийсь прикол у комп'ютері». У мене є чітке зобов'язання перед партнером: гарантовано робити не менше 12 стримів на місяць тривалістю від 3 годин кожен. За 4 роки я жодного разу не порушив це правило”.
Юлія Сабадаш, представник Logitech в Молдові та Україні:
“Для нас дуже важливо, щоб стрімер поділяв кодекс поведінки бренду. Ми не співпрацюємо з креаторами, які створюють російськомовний контент або допускають прояви сексизму, расизму чи іншої дискримінації. У нас були випадки, коли через поведінку стрімера в чаті та його ставлення до таких речей ми переглядали співпрацю та розривали контракт”.
Український лайвстримінг продовжує активно зростати, а стримери стають дедалі важливішою частиною сучасної creator economy та digital-комунікації. Команда Streams Charts була щиро рада поділитися з гостями FANCON власним аналітичним досвідом, а також думками провідних експертів та практиків української індустрії.
Кожна з наших панельних дискусій супроводжувалася великою кількістю запитань із залу. Спостерігаючи такий живий ажиотаж та непідробний інтерес з боку відвідувачів, можна впевнено констатувати: український лайвстримінг і надалі привертатиме до себе все більше уваги, а отже — продовжуватиме стрімко рости та розвиватися.
