Site icon Players

Інтерв’ю з CEO Esports Charts: Майбутнє українського стримінгу, «ефект Лебіги» та шлях до мільйонних охоплень

Payers взяли інтерв’ю в Артема Одінцова, який є CEO компанії AWERTI, яка об'єднує провідні аналітичні платформи Streams Charts та Esports Charts. В інтерв'ю ми обговорили розвиток лайвстримінгу в Україні, «ефект Лебіги», конкуренцію між офіційними студіями та костримерами, Stream Awards 2025 та перспективи розвитку українського стримінгу. 

Вітаю, Артеме, перш за все хотів попросити вас представитися. 

Привіт, мене звати Артем, я CEO компанії AWERTI, в яку входять Streams Charts та Esports Charts. В Україні ми вже майже десятий рік, спеціалізуємося на аналітиці лайвстримінгу та кіберспорту. 

Як би ви оцінили стан костримінгу в Україні? Це вже сформований сегмент ринку чи все ще фаза активного росту?

Точно не сформований. Я б сказав, що це фаза активного росту, як і весь українськомовний Twitch та YouTube. Зараз основний акцент робиться на збільшенні кількості костримерів і генерації ними контенту. Наприклад, у нашому регіоні для Тір-1 турнірів з CS або Dota 2 ми маємо одного, максимум двох костримерів на даний момент. Для порівняння, у Бразилії чи на Філіппінах на кожному tier-1 турнірі з Dota 2 працює 10–15 костримерів.

В Україні покриття нестабільне:

Втім, під час великих подій можливі винятки. Наприклад, The International був покритий повністю, і тоді частка костримінгу сягнула близько 30%, завдяки Ghostik.

Що потрібно робити, щоб ця кількість збільшувалася в контексті Тір-1 турнірів? Проблема в тому, що люди не хочуть цим займатися, чи у них просто немає на це дозволу?

По-перше, багато людей плутають це з піратством, хоча зараз це вже не так. У контексті Dota є Dota TV, де стримери, наприклад Ghostik, можуть дозволити собі транслювати матчі, створювати шоу та висвітлювати ігри українських команд, що робить його найпопулярнішим костримером в Dota. На турнірі The International він покривав 100% ефіру, наскільки я пам'ятаю, на TI був один із найвищих відсотків костримінгу українською мовою.

Щодо Counter-Strike, ми бачимо гарну взаємодію між Lebiga та Maincast: покриття матчів команди NAVI на Тір-1 турнірах дозволяє Lebiga генерувати 10-15% від усіх переглядів турніру українською мовою. Саме він формує ключову частку українського костримінгу дисципліни.

Однак покриття також не є системним:

Так, це не показники європейських костримерів, якщо ми беремо ohnePixel, або Америку, де у Valorant костримінг може досягати 50-60% завдяки взаємодії студії та видавця зі костримерами. Але і в контексті України це доволі добре покриття.

Щоб збільшувати обсяги, головне — вибудовувати взаємодію між правовласниками та самими костримерами. У цьому контексті ми маємо на увазі Maincast, тому що один з важливих елементів — це конкуренція. І я знаю про кейси як подібне в Європі вирішували. Можна знаходити вигідні рішення: ділитися доходом від реклами або домовлятися, щоб студії було вигідно віддати на костримінг груповий етап, а плей-оф залишити собі. Другий момент — легко розвиватися в костримінгу на Тір-2 і Тір-3 турнірах. Якщо костримерів на Тір-1 одиниці, то на рівнях нижче ми вже бачимо десятки костримерів (наприклад, Leniniw) і трансляції від українських команд (Lazer Cats, Favbet, Leo Team тощо). Це хороший спосіб розвиватися та привчати ком'юніті стримера приходити на матчі, дивитися кіберспорт.

У середньому частка костримінгу в Україні становить близько 10–15% від загального обсягу переглядів турніру. Однак важливо розуміти контекст.

По суті, ці 10–15% формуються переважно одним стрімером у кожній дисципліні — у Dota 2 це Ghostik, у CS — Leb1ga. Тобто фактично весь український костримінг концентрується навколо одного автора, і для одного каналу це досить суттєва частка.

При цьому вони не стримлять абсолютно всі матчі турніру. Наразі фокус здебільшого на матчах за участі українських команд. Через це їхній загальний вплив обмежений саме обсягом покриття.

Показовий кейс — The International, коли Ghostik покривав 100% матчів турніру. Тоді частка костримінгу сягнула близько 30% від загальних переглядів українською аудиторією. Це демонструє потенціал сегмента: коли є повне покриття події, вплив костримінгу суттєво зростає.

Відповідно, якби українські костримери системно висвітлювали всі матчі турнірів, їхній внесок у загальні перегляди був би значно вищим. Наразі ж ключовий драйвер переглядів — це матчі українських команд, і саме на них зосереджений основний акцент.

А чи не створює це загрозу для самої студії? Чи не втратять вони глядачів, роздаючи права на трансляції CS?

Тут працює маркетингова схема, як з Pepsi та Coca-Cola: два холодильники, поставлені поруч, не створюють загрозу конкуренції, а навпаки — збільшують загальні продажі. Лебіга плюс Maincast не означає, що у Maincast відбирають аудиторію. Це означає, що на матч приходять 30-40% людей, які б інакше дивилися летсплеї чи категорію Just Chatting. А тут кейс, коли стример приводить нову аудиторію в кіберспорт, розширюючи її. На дистанції це підніме інтерес аудиторії як до кіберспорту, так і до студії, яка купує права.

Окремо варто відзначити зміщення аудиторії між платформами. Ми бачимо, що YouTube поступово посилює свої позиції навіть у прямих трансляціях. Наприклад, під час IEM Krakow показники Maincast на YouTube були на 15% вищими, ніж на Twitch.

На турнірі в Cluj-Napoca YouTube також випередив Twitch — приблизно на 10%.

Це сигнал про зміну споживчої поведінки: YouTube уже не просто додаткова платформа, а повноцінний драйвер переглядів українськомовного кіберспорту.

Також варто враховувати роль TikTok — як каналу залучення нової аудиторії та розширення охоплення навколо турнірів.

На які метрики варто звертати увагу студії при виборі, кому надавати права? Піковий онлайн під час топ матчів, стабільність онлайну між турнірами?

Один із ключових показників — перетин аудиторії стрімера з аудиторією студії. Ці дані покривають платформи на кшталт Streams Charts та панель Twitch. Якщо ми беремо стримерів з багатотисячною аудиторією, як thetremba, Лебіга та інші, їхня аудиторія перетинається зі студійною лише на 5-15%. Тобто, приводячи своїх глядачів, вони дають нову аудиторію, яка раніше не бачила кіберспорту та трансляції Maincast. А ось стример, який і так постійно транслює кіберспорт, наприклад, Leniniw, перетинатися з Maincast на 80-90%. Такий стример може бути менш цікавий студії, адже це та сама аудиторія.

Чи є різниця в поведінці аудиторії на звичайному стримі порівняно з костримом матчів NAVI?

Є, і достатньо велика. Залученість аудиторії у костримерів щонайменше вдвічі вища, ніж у студій. Наприклад, під час матчів NAVI залученість у чаті Maincast становить 5-6%, а у Ghostik чи Лебіги — 10-12%. Аудиторія костримерів активніше спілкується в чаті, реагує на прохання перейти в Telegram, проголосувати чи взяти участь у розіграші, на будь-які такі дії. Це дуже вигідно брендам, неважливо, в Україні, в Європі, будь-де, адже повідомлення і посилання в чаті отримують значно більше взаємодій та кліків.

Під час IEM Krakow в середньому матчі NAVI мали приблизно у 4 рази більше глядачів, ніж матчі найпопулярнішої команди турніру без участі NAVI.

Для прикладу:

Це означає розрив близько +300% на користь NAVI.

На турнірі в Cluj-Napoca ситуація була трохи менш контрастною, але різниця залишалася дуже відчутною.

Тобто матчі NAVI збирали приблизно у 3 рази більше аудиторії (+200%).

Що зараз зупиняє Maincast від більш вільного надання прав? Страх перенасичення ринку?

Ризику перенасичення зараз немає. Аудиторія кіберспорту становить лише близько 8% від усього українськомовного лайвстримінгу. І це 8%, плюс-мінус, близько Maincast. Maincast, так, менше від цього, але це не 60%, не 70% однієї ж аудиторії, в яку ми включаємо YouTube. Якщо ми беремо весь Twitch за 2025 рік, то на кіберспорт приходиться 25%, наскільки я знаю. Що теж не зовсім велика цифра, так, переконлива. Але це означає, що 3 з 4 людей, які сидять і дивляться трансляції, не є частими глядачами кіберспорту. Тому, якщо ця цифра почне змазуватися, приводитися аудиторія з Just Chatting, приводитися аудиторія лейтсплеєрів і так далі в кіберспорт, то на дистанції будуть в плюсі як студії, так і костримери.

А що тоді зупиняє Maincast? 

Думаю, головна проблема — в обмеженості українських брендів. Зараз в українському маркетингу є проблема, що кількість брендів і попит на кіберспорт сильно менші, ніж до початку повномасштабної війни. Бюджети маркетингові у багатьох брендах розподіляються в різні ініціативи, частина бюджетів спрямована на волонтерство, тощо. Немає черги зі спонсорів, тому, можливо, є побоювання, що костримери почнуть "віджимати" бренди в офіційних студій. 

А якщо, наприклад, давати дослід, як це дається Лебізі, коли він фактично зобов'язаний дивитися трансляцію Maincast? Тобто бренди, котрі є на трансляції Maincast, є і на трансляції у Лебіги.

Це гарний концепт, так. Я підтримую, тому що такий же концепт використовується в Valorant від Riot Games і це дуже успішний концепт, тому що Valorant зараз існує завдяки великим костримерам.

Немає ніякої проблеми. Я бачу, що вони починають це робити в контексті федерації і турнірів Чемпіонату України, який прямо зараз йде з Dota, де вони дозволили костримінг. І це гарний крок, це можливість якраз таки тим маленьким стримерам, яким потрібен контент, вони хочуть якось проявити себе, то це чудовий шлях коментувати матчі українських команд зараз на Чемпіонат України з Dota і з CS. Можливо, вони вираховують, як багато костримерів хочуть створювати контент. 

Існує проблематика, коли костример переростає в студію. З таким вже зіштовхнулися в Європі, яскравий кейс Бразилія — Gaules, який починав костримером, і зараз це повноцінна медіа-одиниця всієї Бразилії, в якій є кілька каналів, права на YouTube, права на Kick, і, власне, з ним не можуть конкурувати інші студії в Бразилії, тому що він – медійна зірка Бразилії.

Аналогічно ohnePixel в Європі, який має достатньо немаленькі показники на Тір-1 турнірах, і він складає сильну конкуренцію студіям. І тому є ризик в тому, що умовний Лебіга, або умовний Ghostik може створити навколо себе студію, яка почне конкурувати. В контексті коли вони ведуть стрим - аудиторія дивиться турнір, а коли ні, то аудиторія не приходить на офіційний канал. Такі ризики існують, але треба правильно працювати з костримерами. Як на мене, один з важливих елементів – це костримерам дозволити стримити груповий етап, а на плей-оф або запрошувати гостем до студії, або не давати стримити фінальні матчі, або знакові матчі півфіналів, фіналів. Це дає можливість перетікання аудиторії з костримерів до офіційної студії. 

В нашому кейсі Maincast – це теж ті, хто купує права, а в кейсі Європи і костримінгу в League of Legends або Valorant, Riot запрошує костримерів на арену, даючи їм можливість створювати медійний контент прямо з арени. І це дає достатньо великий медійний буст, як у вигляді нарізок на YouTube, в TikTok, в Instagram. Якісь знакові моменти на трансляції або вау-моменти в грі можуть бути нарізані у вигляді 5-6 різних моментів від різних костримерів. І це виглядає гарно, коли у всіх є бренди, у всіх однаковий контент і так далі. В контексті прав в Україні такий кейс неможливий. Але можна запрошувати костримера бути частиною студії.

Які головні тенденції на українському Twitch ви бачите у найближчі роки? Що було у 2025-му і що може зараз додатися у 2026-му році? Що може з'явитися, що з'являється, що зросте, що буде умовно піком 2026-го року? 

Найважливіший елемент — це якість контенту. У 2025-му ми бачили багато шоу, марафонів, різні колаборації між стримерами. І це стало сильно помітно, що виявилося на доповненій номінації Stream Awards. І цього контента стане більше, очевидно, тому що стримери відкрили для себе нішу якихось вау-елементів на своїх трансляціях. І ці вау-елементи —  марафони, шоу і так далі. Я сподіваюся, що цього стане більше, з'явиться конкуренція, і в цього всього з'являться свої бренди, партнери, і стримери зможуть залучати партнерів до свого контенту.

І це дасть нам вийти на наступний рівень з боку маркетингу, тому що стримінг як такий, і весь лайвстримінг – це інфлюенсер-маркетинг, який в Україні ще не так добре використовується. 

У 2022 році у нас був різке зростання українського Twitch. Чи продовжується процес зростання? 

Кожен рік б'є новий рекорд. Це, я думаю, очевидно. Ми випускали звіт про це з точними цифрами зросту. Ріст продовжується завдяки тому, що більше стримерів задіюється в українськомовній трансляції. І існують все ще кейси переходу з російських трансляцій на українські, плюс як стримерів, так і аудиторії. На момент 2023-2024-го ми бачили тенденцію, достатньо велика частина аудиторій кіберспорту Dota та CS були частиною російськомовних студій. На сьогодні ця тенденція впала рази в 2-3. Але продовжують стежити за костримерами в російськомовному сегменті. Якраз таки це одне із завдань Maincast перетягнути на свою сторону цей сегмент людей, тим самим збільшувати аудиторію українськомовних трансляцій. 

Кожен новий квартал, кожен новий період, ми бачимо нові рекорди. Включаючи перший квартал цього року, поки що йде тенденція до наближення рекордів минулих років.

Я додам хороший приклад, це вчора був стрім Лачена на Twitch, 4 тисячі перша трансляція, не пам'ятаю, скільки годин вона тривала, але це гарний приклад, коли в українськомовний сегмент, починають підключатися блогери. У минулому році одним з таких відкриттів була трансляція valentinopradagucci, яка також стала новинкою для аудиторії, він зібрав свою аудиторію і зараз вона є частиною, відповідно, однієї з номінацій на Stream Awards. І такі кейси з'являються кожен місяць, ми пам'ятаємо кейс Півоварова, OTOY, які прийшли на Twitch і стримили музичний контент. Тому, найважливіший момент в українському сегменті, що стриминг вже не тільки Twitch, а тепер ще і YouTube, і TikTok, і Instagram live і так далі. 

Якщо ми говоримо про Twitch, зрозуміло, він росте, але ще більше росте і українськомовний YouTube. Завдяки трансляціям Суспільного на YouTube у вигляді трансляцій Олімпіади, якихось спортивних змагань. Знову ж Нацвідбір Євробачення, який транслюється на YouTube і збирає сотні тисяч глядачів. Це все залучає не лише молоду аудиторію до перегляду лайвстримів, а й доволі дорослу аудиторію, яка раніше більше споживала політичний і новинний контент, а зараз вони дивляться і ігровий контент, огляди і багато іншого. 

Загалом у 2025 році українськомовні трансляції у лайвстримінгу набрали понад 319,1 млн годин перегляду. Середня кількість глядачів досягла позначки 36,1 тис. осіб, а кількість унікальних каналів склала 56,4 тис. Усі ці три показники зросли приблизно на 2,2% порівняно з минулим роком.

Загальна кількість ефірного часу українськомовних трансляцій у 2025 році зросла на 17,3%. Тут динаміка значно випереджає інші метрики, тому що з'явилося більше менших каналів, які попри свої тривалі ефіри мають помірне охоплення аудиторії. 

Загальний піковий онлайн українськомовних трансляцій у 2025 році склав 923 139 глядачів одночасно — порівняно з минулим роком цей показник зріс на 0,23%. Хоча це і незначна зміна, але все одно це є новим рекордом для українськомовного лайвстримінгу. Зазначимо, що й у 2024 і 2025 роках максимальний онлайн в українськомовному сегменті лайвстримінгу фіксувався у новорічну ніч під час звернення президента.

Загальна глядацька статистика українськомовного стримінгу у 2025 році / Зображення: Streams Charts.

Найпопулярнішою платформою для українськомовних трансляцій залишився YouTube — його частка становила 78,8% від загальної кількості годин перегляду. У 2024 році частка платформи була 83,2%, але протягом 2025 року вона знизилася на 5,1% на користь Twitch. Інші платформи сумарно набрали менше ніж 1,5% від загальної кількості годин перегляду.

Найпопулярнішою платформою для українськомовних трансляцій залишився YouTube — його частка становила 78,8% від загальної кількості годин перегляду. У 2024 році частка платформи була 83,2%, але протягом 2025 року вона знизилася на 5,1% на користь Twitch. Інші платформи сумарно набрали менше ніж 1,5% від загальної кількості годин перегляду.

Глядацька динаміка українськомовних трансляцій у 2025 році за годинами перегляду / Зображення: Streams Charts.

Перший квартал 2025 року був найбільш результативним для українськомовних трансляцій — за три місяці вдалося набрати понад 91,7 млн годин перегляду, що майже повторило результат першого кварталу 2024 року. 

Останніми роками ми бачили, що найменш результативним кварталом для українськомовних трансляцій був третій — це пов'язано як із сезонністю, так і з зовнішніми чинниками на кшталт віялових відключень світла після російських атак на енергетичну інфраструктуру України. 

Але якщо раніше до четвертого кварталу ми знову бачили зростання годин перегляду в українськомовному сегменті, то у 2025 році четвертий квартал продовжив низхідний тренд, і в результаті показав найгірший результат протягом року. Насамперед це пов'язано з обстрілами інфраструктури, що посилилися, і масовими відключеннями світла як у Києві, так і в інших обласних центрах України.

Розподіл контенту на популярних стримінгових платформах у 2025 році / Зображення: Streams Charts.

YouTube та Twitch зберігають баланс за типом контенту в українськомовному сегменті лайвстримінгу: на YouTube повністю домінує неігровий контент, а також трансляції пов'язані з новинами, політикою та спортом. Частка неігрового контенту на платформі у 2025 році склала 93,2%, в основному за рахунок цілодобових онлайн-трансляцій новинних телеканалів. Втім, частка ігрового контенту на YouTube за минулий рік всеж таки зросла з 3,4% до 6,7%, завдяки висвітленню кіберспортивних турнірів.

Twitch залишився головною платформою для висвітлення ігор та кіберспорту у 2025 році, хоча частка ігрового контенту в українськомовному сегменті платформи знизилася з 78,6% до 68,9%. Все більшу популярність на Twitch набувають автори неігрового контенту: IRL-стрімери, блогери та стендапери. Трійка найпопулярніших категорій на Twitch залишилася без змін, але тепер її очолив розділ Just Chatting — категорія набрала 24,7% від загальної кількості годин перегляду в українськомовному сегменті. На другому та третьому місцях розташувалися Counter-Strike та Dota 2 — у них 21,4% та 13,7% відповідно. 

Яка категорія зараз є лідером?

На даний момент в Україні новини і політика є лідером, якщо мова йде про всі платформи. Далі йде entertainment, геймінг, Just Chatting і тому подібне. Якщо говорити про ігрові категорії, то на всіх платформах лідирує CS, а вже друге місце відрізняється між платформами. Якщо на Twitch це Dota, то на YouTube це буде World of Tanks. WoT входить до трійки ігор взагалі на всіх платформах, так як танкове ком’юніті доволі велике в Україні, і люди беруть участь в турнірах, і транслюють багато матчів.

Станом на кінець лютого 2026 року лідери серед стримерів наступні (виключаючи канали організацій, по всіх платформах українською мовою):

Наскільки український Twitch у сегменті геймінгу залежить від великих міжнародних івентів?

Не сильно від івентів залежить, скільки залежить від участі та ігор NAVI, або виходу Лебіги в ефір в будь-який випадковий день. Якщо беремо графік українськомовних трансляцій на Twitch, спалахи пов’язані з матчами NAVI і запуском трансляції Лебіги, не зв'язані з кіберспортом, а звичайною трансляцією, вони доволі очевидні. Це великий буст глядачів.

В контексті Maincast з 5-10 тисяч глядачів може виростати до 30-50 тисяч глядачів, були рекорди по 100 тисяч глядачів. В контексті Лебіги, якщо звичайні стримери збирають 3-5 тисяч глядачів, є часи на день, коли 1-2 тисячі глядачів максимальні, то запуск Лебіги у 10 тисяч глядачів, або кейси, коли він збирав 50-60 тисяч, доволі помітні. 

Тому, якщо ми говоримо про світові турніри в кіберспорті, або навіть ліги, наприклад, зараз йде DreamLeague, то всі моменти, коли немає умовно української команди, або немає ажіотажу, це достатньо непомітна історія і достатньо звичайна. Ця генерація контенту рівна пулу українських стримерів, які по 8-10 годин щодня створюють контент. 

Які дані сьогодні найбільше цікавлять бренди та партнерів? Це охоплення, утримання аудиторії, що це? 

Це доволі складне питання, тому що є різні бренди, є різні потреби брендів. Є розуміння «маркетплейси», ми знаємо, наприклад, в українському сегменті це StreamAdvisor, це платформа, яка в цілому працює за тематикою CPM, що показує реклами, переводиться в гроші для стрімерів, і основна ціль тут для брендів – показ. В той же момент існує достатньо багато брендів,  які працюють за системою CPC чи CPA, це кліки або встановлення застосунків, і, на жаль, ця опція достатньо складно трекається, і її не сильно люблять самі стримери, тому що для них це обмеження в отриманні виплати. Власне, їм треба сильно взаємодіяти зі своєю аудиторією, щоб аудиторія прийшла до бренду, встановила щось, або перейшла на сайт, або користувалася сервісом бренду. Тому, для стримерів успішною залишається методика показу бренду, для брендів все-таки важливі активації, кліки і так далі. 

Стабільність показу контенту, мабуть, один з важливих елементів для брендів, тому що це стабільна впізнаваність, є можливість вибудовувати ком'юніті, і так далі.

Щодо демографії, чи аудиторії самої, для лайвстримінгу всередені Twitch вона зараз плюс-мінус вся однакова, і складно виділити різні когорти аудиторії, або сказати, що у цих стрімерів вона доросліша, у цих стрімерів вона молодша. Так як аудиторія зростаюча, вона зараз вся в одному сегменті. Це велика частина, яка належить кіберспорту, тому що кіберспорт один із перших великих гравців у 2022 році був в українському сегменті, а інша частина – це люди зацікавлені в летсплеях, в іграх, і є частина, яка перейшла через Instagram і TikTok, яка перейшла завдяки шоу-контенту. Шоу-контентом я називаю контент, який створює Лебіга, thetremba і подібні стримери. 

Мафія зі стримерами – це умовне шоу, і в нього є своя когорта людей, які приходять подивитися ці трансляції, а не подивитися ввечері YouTube, смішні відео, або подібний контент. 

Тоді таке питання. Є український стример, який стримить 5 днів на тиждень по п’ять годин з онлайном 100 людей. Скільки він може заробляти на місяць?

Думаю, десь $200-300 це реальний прайс на місяць. Це ми беремо рекламну появу. Наскільки я пам’ятаю, зараз за тисячу показів приблизний прайс $2. При цьому сегмент стримерів доволі високий.

Є в європейсько-американському сегменті приблизно ціна за глядача. І приблизно ціна за глядача становить десь один долар за одного глядача. І тому, коли ми говоримо про, мабуть, тисячі глядачів у стримера, ймовірно, його прибуток приблизно мінімум тисяча доларів. Американський сегмент сильно вже підняв цифру з 4 до 5 доларів за кожного глядача, європейський може крутитися в 2-4, український в цілому один долар за одного глядача – це реальний прайс стабільного заробітку. Проблема якраз таки в кількості брендів, залученість і так далі. Ми не маємо 100 брендів на ринку, які щомісячно вкладаються в рекламу на Twitch. Ми маємо з десяток брендів, які це роблять. 

Я от зараз відкрив Twitch,  в прямому ефірі у нас є трансляція Maincast з Counter-Strike по 1200 глядачів, є костример турніру в Румунії DraculaN, у нього 200 глядачів, потім guthriee – 174 глядачі, далі Battalay – 124 глядачі, і далі – 40, 40, 30, 20, 19, 18 глядачів. Фактично, з людей, які заробляють, можна починати з guthriee, бо Battalay, я знаю, на Twitch не заробляє на своєму каналі. 

Так, включаючи YouTube, це вже є 15 людей, зараз в онлайні більше 100 глядачів. 15 вже не 3 або 2, як ми кажемо. Якщо ми зараз беремо YouTube, Sh0kerix Танки стримить, у нього 500 глядачів зараз, що багато. OLDboi – 360 глядачів, Ukrainian Geek – 300 глядачів, і ще ряд каналів по 100 глядачів. Як я озвучував, не тільки Twitch один. Є ще і YouTube, який робить досить великий внесок. 

Якщо орієнтуватись на показник більше 100 Average Viewers (середня кількість глядачів на трансляції), то станом на лютий 2026 року в Україні було зафіксовано:

Якщо показник Average Viewers 50-100 глядачів, то за лютий 2026 року:

Взагалі, там у мене десь є теза щодо платформи, то це помилка не стримити на YouTube на цей момент. І якраз таки питання,якщо ми говоримо про те, що стримери роблять, щоб більше заробляти, які дії вони роблять, то одна з дій багатьох стримерів з онлайном близько 50-100 глядачів – це стримити всюди і створювати контент на різних платформах. Вони більш активні в своєму медіаполі, тому що вони зацікавлені в кожному глядач і в більшості на себе на 5%, на 10% з кожним місяцем, з кожним днем і так далі. Тому на таких стримерах, як guthriee, ми можемо побачити, що він активний в TikTok, на YouTube, в Instagram, в Telegram, всюди. В той же момент ми можемо бачити Лебігу, який нікуди не активний, крім Instagram, який не сильно має відношення до його трансляції. Тому що там він не зацікавлений у збільшенні глядачів, а тут стримери сильно зацікавлені в своєму рості.

Чи можна сказати, що Stream Awards – це своєрідний зріз стану українського стримінгу? Тобто це щось нове для українського твіча?

Чи є це зрізом стану українського стримінгу? Напевно, так. Взагалі, премія – це більше соціальний елемент. Так як ми є експертами в ринку світового стримінгу, аналізуємо і американський ринок, і європейський, і азійський ринок, аналізуємо події по світу, аналізуємо премії, аналогічно подібні наші, але для світових, для американських стримерів, то, звісно, наша команда і компанія була зацікавлена показати українському ком’юніті, українським брендам, що є українські працівники на стримінгових площадках, їх виділити, висвітлити їх в піар-полі і створити якийсь маркер важливості цього стримінгу, щоб бренди почали довіряти йому, коли він номінований, або він виграв в номінації і так далі. 

Це добре працює для звичайних, достатньо популярних брендів, як, наприклад, серед наших партнерів Pepsi і Lays, як, наприклад, в KFC, номінація і виділення якоїсь особи в премії дає їм розуміння, що довіряти можна, цифри чесні, підтверджено агенцією.

Ви сказали про те, що, умовно, CS2 усюди топ-1, далі в залежності від платформи. Скажіть, будь ласка, якщо ви виділяєте CS2 в номінаціях, чому ви не виділяєте, наприклад, World of Tanks, як окрему категорію? 

Чому ми не виділяємо танки? Про танки, насправді, багато коментарів, я думаю, що відділяти їх не треба. Можна почитати соціальні мережі і реакцію на номінації якихось танкістів. Але не можна викинути цю гру із обговорення і так далі. 

Ми були зацікавлені, зокрема, у додаванні номінації по іншим іграм, а також були зацікавлені, у нас був шортліст номінацій для аналізу в форматі «Топовий стример мобільного геймінгу». Ми хотіли б, щоб в нього потрапили PUBG Mobile або Mobile Legends, але, на жаль, сегмент в Україні не такий великий  з кого могли б вибирати. Була б номінація просто з двох-трьох стримерів, а далі ми би мали пул стримерів, яких дивилося 10 чи 20 людей, що не зовсім гідно для окремої номінації. 

CS та Dota – це як два кита в українському сегменті, на яких не можна закрити очі і не можна їх поєднувати в спільну категорію. Це як порівняти футбол і баскетбол, маючи лише одну номінацію про спорт. Тому у кожного сегменту є своя аудиторія глядачів, своя фан-база, тому вони розділені як дві відділені гри. 

Далі, звичайно, при наявності нового гравця або сплеску хайпу навколо якоїсь гри, ми будемо розглядати додавання номінації для цієї гри. Це ж стосується не обов'язково гри, це туди можна віднести додаткові категорії. У нас в минулому році одна із номінацій називалася IRL, в яку входили Just Chatting і всі інші категорії. В цьому році ми назвали її нон-геймінг, маючи на увазі, що всі, хто створює негеймінговий контент, потрапили в топ, були номіновані в номінації.

Думаю, що через рік ми можемо побачити, що non-Gaming буде розділений на Just Chatting і на трансляцію тих, хто більше подорожують, або є люди, які займаються приготуванням їжі на трансляціях і так далі. Чим більше стримерів в певній категорії, чим більше аудиторії, тим більше шансів, що ця категорія буде виділена в окрему номінацію. 

Чи є певний аналіз того, як премія впливає на подальший ріст номінантів і переможців? 

Прямого такого аналізу в тому, що хтось виграв, його стало дивитися на 40% більше немає. Але, як я озвучив до цього, премія – це, по більшій частині, легітимація серед рекламодавців, особистостей. Тому ми вкладаємо ресурси в піар-поле, щоб згадувати стримерів, щоб бренди бачили нікнейми, імена і звернули увагу на Twitch або на YouTube. Тому ціль з нашої сторони більш соціальна, а те, як зараз відбувається в українському сегменті, хто як знаходить спонсорів, яким агентствам скільки звертається. Це вже не наше поле, ми в цьому не дуже зацікавлені, або ми себе не монетизуємо як агенція, яка обслуговує стримерів, то в той же час, можливо, якимось агенціям подібна премія допомагає. Але основна ціль — соціальна, щоб дізнатися про стримерів, щоб зайвий раз хтось прийшов і запитав, а що таке Twitch і як на ньому рекламуватися. 

Чи бачите ви вашу премію в офлайн форматі? І загально, як ви бачите, ринок стримінга з якою країною може конкурувати? 

Ми зараз через військові дії не можемо відповідати за безпеку і збирати всіх стримерів доволі проблематично. Тому, поки що ми влаштуємо премію в онлайн форматі, щоб провести церемонію, підготувати ком'юніті до більш великих подій. 

Дивимося на таку ж премію в Польщі. Вона є, можна сказати, як конкурент. І взагалі польський ринок доволі конкурентний для українського. У контексті кіберспорту є місяці, де український кіберспорт обганяє польський. Але в той же час польська премія стримінгу доволі рекордна для регіону Східна Європа. У січні польську премію дивилося 300 тисяч глядачів в піку. В порівнянні з Counter-Strike, яка є рекордною грою і збирає 100 тисяч глядачів, 300 тисяч для премії – високі значення. 

Взагалі, це одна з цілей, щоб збирати ком'юніті в наступному році, можливо, або на дистанції і провести його у офлайн форматі.

Що сьогодні важливіше для росту стримера? Особистість, регулярність або участь у великих інфоприводах? 

Якщо коротко, то всі ці варіанти потрібні. Так, але особливо важливо у контексті, коли є конкуренція в грі. Тоді це важливо. Якщо ми говоримо про регулярність, ми бачимо по Лебізі, що регулярність не важлива. У його кейсі особистість виграває у регулярності.

Але регулярність важлива в контексті, якщо ми занурюємося в костримінг або в створення летсплей контенту, огляду нових ігор, і так далі. Участь у великих шоу і так далі важлива, тому що є можливість, щоб про тебе дізналися, додатковий піар і створення людині особистого контенту, як стримеру. 

Взагалі, за еталон спільноти можна взяти французький і іспаномовний сегмент, де у Франції хлопці організують івент на 120 стрімерів офлайн і збирають 16 мільйонів доларів донатів за 2-3 дні. І про це згодом пише Макрон в своїх соціальних мережах. Це приклад їхньої спільноти. Або іспаномовні, Ibai, і його боксерські бої на арені, де вони продають всі квитки на стадіон і збирають більше 10 мільйонів глядачів на піку на свої трансляції — це також, заслуга їхньої спільноти в лайвстримінгу.

І я думаю, що це те, до чого має йти українськомовний кіберспорт. І в контексті відповіді на питання про майбутнє 3-5 років в лайвстримінгу, то хотілося б побачити агенції, які зараз відсутні. У нас немає стримерських агенцій, які б покривали контракти для стримерів, обслуговували їх так, як це робиться в Європі і Америці. У нас немає сквадів, наскільки я пам'ятаю, не враховуючи сквад Вітюберів, як окреме ком’юніті, або склади біля топових стрімерів. Але немає окремих спільност, які б якось змагалися між собою, якось би створювали спільний контент.

І зокрема шоу повинні зі звичайного Twitch переростати в шоу для YouTube, TikTok і подібних платформ, створюючи сплеск додаткової аудиторії на своїх трансляціях. І це вже існує в інших країнах. Я думаю, що це реально найближчий рік-два, щоб це почало з'являтися в Україні. Для цього повинні бути більше не скільки спонсори, а скільки зацікавлені гравці ринку в реалізації і в інвестиції в майбутнє. Тому що на дистанції це може перерости у щось більше. Хотілося б, як і в Європі, коли у Ibai або інших іспанських стримерів з'являться свої команди, які виступають у франшизних лігах, так ми можемо побачити подібні команди у Лебіги та інших великих стримерів, які будуть виступати у Тір-1 лігах. Їх аудиторія буде вболівати за ці команди,  і ми побачимо аудиторію української команди більше, ніж на матчах NAVI. І це можливо. Просто в цьому має бути хтось зацікавлений і побудувати план на кілька років вперед.

Exit mobile version