Українська легенда StarCraft Олексій White-Ra Крупник дав велике інтерв’ю порталу Players. В другій частині інтерв’ю ми говорили про те, як Олексій потрапив до Twitch і чим там займався, підняли тему війни в Україні та його волонтерську діяльність.
Розкажи як ти потрапив в Twitch, чим займався там?
Це дуже цікава історія. Коли вийшов StarCraft II, так сталося що вийшло виграти декілька великих міжнародних турнірів поспіль. 3 поспіль виграв і дуже швидко зрозумів динаміку гри і яка вона крута і простіша порівняно з Brood War. Я зрозумів, що зараз такий час, коли можна корейців обіграти і згадати їм всю цю бійню. У 2010 році був організований турнір збірної Кореї проти збірної світу. Тоді з України були я і Dimaga, та багато гравців з інших країн. На той час був такий гравець МС, Протос, 2-кратний чемпіон світу зі StarCraft2 і збірна Кореї в повному складі. Він прийшов, це було як на стадіонах у спортсменів лавки двоярусні, коли йде гра, там ті, хто на запасі, сидять чекають ігри, зі своїм фото в повний зріст і показував, що всіх порве. І обіграв нашого гравця. Ми граємо 8 гравців з одного боку, 8 з другого і один всіх вісьмох може вбити. Одна гра — одна перемога і рахунок був 3-2 на нашу користь. Сів МС обіграв тільки TT1, і коментатор каже: “Олексій, я знаю, що в тебе добрий PvP, треба його обіграти, бо якщо ти не обіграєш, він нас всіх скине”. Кажу: “Добренько”. І пішла катка, дуже інтенсивна гра, жорстка, динамічна. На той момент я був непереможний завдяки спеціальним тактикам і дроп призми, йому на базу задропав зілатів, економіку йому підбив, відбився ледве-ледве від його пушу. Переміг його і показав палець вниз і жест, що перерізаю йому голову жартома і перемогли його.
Далі грали і закінчився шоу-матч перший офіційний зі StarCraft 2. Ми програли, але рахунок був 8-7, однієї гри нам не вистачило, Dimaga одну гру виграв а фінальну програв. Отримав популярність, тоді були Justin.tv і Own3d.tv. Хтось із друзів запропонував провести трансляцію, я обрав Own3d.tv. Мені тоді допомагали Amoureux і Hydra, і на мій подив на перший стрім прийшло близько 15 тисяч глядачів. Потім мій друг із Канади, Протос, TT1 познайомив мене з co-founder Justin.tv, згодом Twitch Кевіоном Лін, він сказав: “Олексію, давай попрацюємо, даємо тобі партнерську програму, будеш гроші на рекламі заробляти. Ми ж тебе знаємо”. Кажу: “Давайте спробуємо”.
Перший турнір, до речі, який спонсорував Justin.tv за всю історію, а внаслідок Twitch, це був Justin.tv SC Invitational з Brood War, вони виділили призовий фонд в тисячу доларів, це великі кошти були в 2009 році. Мені вдалось виграти той турнір, 4-3 обіграв MaNa, тоді молодого. 3-0 вів, він зрівняв 3-3 і я думаю що треба зібратись, я якраз в Кореї грав і четверту виграв, зайняв перше місце.
Зробив першу трансляцію в Кореї під час того турніру, на Justin.tv. Пару раз рекламу запустив, 2-3 години постримив — 500 доларів заробив. Я б сам платив гроші, щоб мати можливість працювати собі в прямому ефірі, не відео записувати, а робити трансляцію і рекламувати своїх спонсорів. До цього часу писав статті навчальні, всілякі інтерв'ю давав, робив навчальні відео на якихось порталах, я навіть свій YouTube-канал не вів, за це гроші платили. А тут трансляція, купа народу, по 10 тисяч приходить і тобі робити нічого не треба і ти розумієш, що не треба дуже багато тренуватись, потіти, щоб змагатись з термінаторами за призовий фонд в 10 тисяч доларів. Ти спокійно сидиш, ловиш кайф і робиш трансляцію і спонсорів спонсоруєш. Зрозумів, що за цим майбутнє.
Вже коли зустрілись в Атлантік-Сіті, перший раз коли організували вечірку зі стримерами, Кевін познайомив з Джастіном Ханом, теж один із засновників, і тоді запропонували працювати в них консультантом, якраз StarCraft 2 набирає оберти, купа глядачів приходить на платформу і нам потрібно більше стримерів зі StarCraft 2, будь ласка поясни їм як це працює, які бонуси вони отримають. Десь через місяць, майже всі топові гравці вже були на Justin.tv. Корейців на вдалось багато залучити, тому що в них там своя стримінгова платформа Afreeca TV, яку вони люблять. А крім них майже всіх вдалось покликати і Own3d розчехлились, прийшли до мене, кажуть: ”Олексію, давай з нами працювати”. Кажу: ”Сорі, вже домовились з Justin.tv, де ви були раніше, ви ж бачили скільки глядачів було.” Так от почали працювати і на початкових стадіях дуже гарно допоміг Justin.tv в розвитку. StarCraft 2 став супер популярний, потім вийшла Dota 2 зі своїм першим The International з $1 млн за перше місце, який виграла наша команда NAVI. Пам'ятаю, як V1lat дуже емоційно коментував, і Zerogravity активно хлопців підтримував. Платформа стала флагманом розвитку кіберспорту і десятки мільйонів глядачів прийшли на Twitch, у результаті Amazon купив нашу компанію у 2014 році майже за 1 мільярд доларів. Треба було до них в Сан-Франциско перейжджати на фул-тайм, щоб акції отримувати)).
Вперше прилетів до офісу Justin.tv 2011 року після Blizzcon, тоді в компанії працювало небагато людей. CEO компанії Еммет Шир того дня проводив мітинг, де розповідав про успіхи в боротьбі із затримкою у швидкості передачі даних, мене до нього покликали, представили, привітали з приєднанням до команди і поплескали, було дуже приємно знати, що тебе тепло прийняли. Вже ввечері організували стрім з офісу і шоу матчі, пам'ятаю багато фанатів StarCraft прийшло в гості, ось така відкрита і душевна атмосфера була в перший мій візит до Сан-Франциско.
Переїхав?
Ні, не переїхав, тому що грав. Моя задача була, є і буде — пропаганда здорового образу життя в кіберспорті. Я ж ідейний хлопець, пропагую розвиток кіберспорту і того ж стримінгу. Це соціальна складова, люди знаходять друзів, таких же як і вони самі. На мій погляд, це дуже важлива справа. Єдине, що, на чому зараз заробляють дуже багато грошей, це гарно, але я прихильник того, щоб більше ділились з ком'юніті і стримерами. Вдалось тисячі стримерів навчити тим навичкам, як і я знав, правилам, іншим аспектам. Це була дуже важка, велика робота. Десь з жовтня 2011 року до серпня 2023 року працював в Twitch, допоміг своїй компанії розвинутись, думаю це важливий етап був у моєму житті, багато досвіду і найголовніше — розумієш і відчуваєш що допоміг багатьом стримерам і ком'юніті, яке дивилось цих хлопців.
Яку посаду ти займав в Twitch?
Спочатку був консультант, потім Partnership Lead в СНД, потім коли переїхав до Німеччини, це було в розпал коронавірусу в жовтні 2020 року, ще до початку війни, то зайняв посаду Strategic Partnership Manager.
Twitch зараз – платформа номер 1, але її часто критикують за її правила. Як ти до цього ставишся?
Що стосується правил, з самого початку коли вони це імплементували, мене ж не запитували, відправили в проблематичний регіон, ще в 2015 десь році і я працював в нас у Східній Європі. Коли це сталося, я кажу: “Хлопці, це ж не реально. Хтось помилиться, скаже P-words або N-words, випадково без злого умислу і зразу блокують на місяць. Ви не розумієте, для багатьох це сенс життя. Це їх робота, стиль життя, доходи, багато сім'ї годують. Не треба, не потрібно цього робити, це дуже велике покарання за випадково сказане слово.” Не послухали і пішло. На місяць того, на місяць того і дуже багато негативу було, але намагався з керівництвом це обговорити. Ми ж не будемо сваритись, битись.
Не послухали мене, а потім багато негативу було. Скоротили потім до 2 тижнів, сказали що це проблема стримерів і людей, що з ними працюють, тому що ми не доводимо до них правила. Але різні регіони по-різному сприймають ці слова і кожному своє, як то кажуть. Але як компанія не працює, мають бути одні правила на всі регіони, їх також можна зрозуміти.
Зрештою, прибрали всі обмеження до одного тижня, але я прекрасно розумів, що який це біль для людини, вона розвиває свій канал, приводить людей і за таке слово її блокують. Звісно, я цьому був не радий і на свою адресу доводилось багато негативу вислуховувати, це дуже неприємно. Хоча, більше в цьому плані на стороні партнерів але захищав інтереси компанії. Часто ти як між молотом і наковальнею. У кожній справі потрібно мати баланс, а тут балансу не дуже багато, тому що на мій погляд багато рішень ухвалювали менеджери, ті, які ні разу в житті не стримили, не знають що це таке. Вони не грали на кіберспортивних турнірах чи змаганнях якихось, а просто корпоративщики, котрі бачать усе в своєму замкнутому колі, в колі корпорації і широко не дивляться на ком'юніті і яку шкоду вони наносять долям людей. Я б сказав більше, але не буду, багато поганих речей було через їхні рішення, які дуже негативно повпливали на долі багатьох стримеров, на жаль.
Хотів ще поспілкуватись про твої стрими, бо як менi казали, вони були доволі душевними. Що для тебе означало спілкування з твоєю аудиторією? Це було більше як поспілкуватись з фанатами чи заохотити людей на стрим і продавати рекламу.
В першу чергу, комунікація. Тебе хлопці знають, ти знаєш хлопців, спільноту, на турнірах багато разів зустрічались і ти отримуєш від цього задоволення. Ти граєш і там дають поради, обговорюють твої дії в грі. Кожна твоя дія в грі має свій відбиток в чаті, скажімо так, і ти отримуєш фідбек, і це задоволення і популяризація спортивного мислення в грі. Не сваритись, до поганих ситуацій з посмішкою ставитись, програв — нічого страшного, буде ще 10 ігор. Чим більше ти програєш — тим більше в тебе досвіду і ти його використовуєш — more gg,more skill.
На 3 місці це вже спонсорство, це дає багато інструментів співпраці з рекламодавцями. Для них важлива репутація і кількість глядачів на трансляції. Це дає багато важливих важелів. Ти спілкуєшся зі своїм ком'юніті, приводиш нових людей, рекламуєш спонсорів і перевіряєш свої ідеї, тут ситуація безпрограшна. Дуже шкодую, що такої можливості не було у 2000 році, коли я починав займатись StarCraft, і грати на турнірах, займати призові місця на турнірах і їздити по Європі. Наприклад, до 2014 року, я багато їздив в росію, москву, змагатися на самих турнірах десь до 2009, потім були шоу-матчі, виставки, такі як «Ігросвіт», організація вечірок, робочі поїздки на турніри Epicenter і від Riot. Тільки в серії турнірів Asus Cup брав участь разів 8 або 9, на них 7 разів посідав друге місце й один раз перше, сильні в них були тоді терани. Стабільність.
Ти розповідав, що коли починав свою кар'єру, у вас в комп'ютерному клубі була атмосфера душевна, ті, хто не міг грати, сиділи біля тебе. А на стримах було таке відчуття, що це теж саме, але хтось сидить не позаду тебе, а люди спостерігають і коментують твої дії?
Відчуття ніби ти на стадіоні. 10 тисяч людей дивляться трансляцію і ти відчуваєш цю енергетику, тебе це мотивує клікати швидше, якісь жарти розповідати, історії згадувати. Аудиторія любить всілякі історії, інсайди, якісь цікаві теми, звичайно, ти спілкуєшся.
Коли ми грали в клубах і турніри були, теж купа людей стоїть позаду і дивиться, бо не було ріплею. Тільки качали VOD і чекали день-два щоб подивитись, як корейці грають через різноманітні додатки. Вчились по цим VODs. Зараз і ріплей і трансляції, все що хочеш, дуже швидко можна рівень підняти. Тоді такої можливості не було, більш було реальне спілкування. Ми могли зібратись і про стратегії годинами спілкуватись. Що робити, що як і у всіх очі світяться, всі посміхаються і збираємось, ідем тренуватись, стратегії перевіряти. Те відчуття складно передати. Зараз набагато все простіше
Коли глобально розвинувся інтернет, з'явилося багато негативу і хейту, як ти на це реагував, чи просто пропускав повз себе?
Потрібно пояснити людям, що вони не праві. Тут потрібно трошки глибше заглянути в виховання. Спробуй в нас на вулиці на адресу когось, кого тут нема і ти якось обговорюєш, якийсь негатив кажеш, так тобі доведеться за свої слова відповідати і завжди потрібно за свої слова відповідати. А в інтернеті, це ти сидиш десь в іншому місті, в іншій країні, завжди просто когось образити. І ці люди, які ображають інших, вони самі по собі утиснуті. Вони ненавидять все і всіх, тих людей, які щось більше досягли, краще живуть, щось гарне зробили для людей. Мені шкода цих хлопців і в меншій мірі дівчат, тому що вони тільки собі гірше роблять. Карма така штука, вона рано чи пізно прийде. В першу чергу виховання треба враховувати. Якщо це сталось, то треба пояснити, що не треба це робити, забанити можна завжди. Було декілька хейтерів всередині StarCraft ком'юніті і про-геймери, але я з ними спілкувався в реальному житті і казав: ”Ти підводиш наш колектив, нащо ти це робиш, по тобі будуть судити всіх старкрафтерів, ти нас підводиш, будь ласка, не роби такого, бо будем сваритись.” Розуміли багато хто.
Я знаю, що ти займаєшся активно волонтерською діяльністю, розкажи про неї, в якому напрямку допомагаєш?
Як мені не займатись, коли ворог прийшов на твою землю вбивати, знищувати, руйнувати. Мені здається, треба бути повною відбитою людиною, щоб це ігнорувати і не розуміти, не допомагати хоча б гуманітарно, своїй родині, друзям, родичам, та хоча б тим хлопцям, яких ти знаєш, хто воює.
Все почалось в 2014 році, коли багато біженців стало приїжджати з Донецької, Луганської областей і, звичайно, з Криму. Після анексії Криму багато сімей українських, військових виїхали і так сталось, що познайомились з офіцерами, почали дружити. З того часу допомагав більше сім’ям, хлопцям, не дуже багато. З 24 лютого 2022 року мене жінка розбудила зранку, десь о 8 годині трусить: “Олексію, прокидайся, війна почалась”. А я якраз ввечері дуже гарно повечеряв, вина випив пляшку, вечерю гарну зробив і кажу: “Що? що сталось?” Дивлюсь, ракети по Києву, Одесі, по всій Україні, думаю ну до*****би, вибач за вираз, як це можна було зробити. І підскочив, кажу: “Ладно, будемо тоді допомагати.” Подзвонив хлопцям військовим, яких знав, вони демобілізувались, вийшли на пенсію і в цей же день пішли мобілізуватись. Подзвонив племіннику, він служив в прикордонних частинах, казав, що до їх частини виходили на зв'язок, пропонували здатись. Я кажу: “Добре, зараз щось будемо робити, допомагати”.
Позапитував потреби, не вистачало дуже і бронежилетів, і касок, і турнікетів не було. Пішов в магазин, купив розгрузки, абсолютно все, що можна було, потрібно було купувати. Дружина приїхала, купила дві каски, разом 70 євро за них заплатила, ківлорову, б.в, але краще ніж залізну. Потім їх просто не було в продажу, а коли з'являлися 250-300 євро коштували. Було приємно бачити, всі військові магазини тут в Берліні, в них як сарана набігли українці і це ще вони не евакуювалися з війни. Щось купували, суєтились і дуже швидко все закінчилось, потрібно було шукати в інтернеті щось робити.
І тут дуже наше Старкрафт ком'юніті допомогло, стримери, геймери, друзі і варто відзначити Олега Крота, він організовував KSL [Kyiv StarCraft League] і Co-Founder WePlay, дуже багато років знаю його, і допоміг нам дуже сильно. Завдяки його допомозі ми в Німеччині та Польщі купили у 2022 році десь 50 автівок, 121 бронежилет, десь 50 касок тут, з Європи і багато інших важливих речей, тепловізори, приціли, розгрузки, дуже багато і це тільки 1 людина допомогла. І їх фонд Течія протягом перших тижнів завіз в Україну 5000 бронежилетів і касок, нашим хлопцям передали. Був наступ на півдні, Херсон був окупований і вони рвались захопити Миколаїв. Ми більше з нашими морпіхами працювали і допомагали, щоб в Одесі не заблокували вихід до моря. Зараз з усіма підрозділами працюємо. Дуже швидко організували цю роботу, і хлопці брали наші жилети, каски і, виходячи з бою іншим передавали свої речі, бо інші нічого не мали і країна була не підготовлена до війни завдяки Зеленському і його офісу, це єдине, де можна йому претензію висловити. Але респект йому, що не втік, залишився у Києві, не злякався. За це йому респект.
Так, досі продовжуємо допомагати. Єдине що, важко втрачати хлопців, які записували відео, дякували за допомогу, а зараз їх вже нема, як і мого племінника, який загинув у віці 21 року захищаючи Україну, дуже важка втрата для нашої сім'ї, на моїх очах ріс, як син був мені. Дуже багато старкрафтійців воюють на нашому боці в інтернаціональному батальйоні. Ми не маємо права руки опускати.
Наприклад, нещодавно завершилась ексгумація жертв в місті Ізюм, звільненому в вересні 2022 року. Під окупацією було місто декілька місяців. Статистика шокує. Цивільних жінок навіть більше ніж чоловіків, 194 тіл чоловіків, а жінок 215, військових 22, дітей 5, стать 11 осіб залишається невизначеною. У багатьох загиблих відсутні кінцівки, були осколкові поранення, травми голови, поранені або відсутні геніталії, наскрізні кульові рани в шиї.
Гестапівці не робили такого, що росіяни зробили. І це тільки те, що знайдено, а скільки угнали в росію людей, скільки дітей викрали, скільки ще могил не знайдених. Місто — 48 тисяч, виходить на кожні 90 людей — одна замучена, це тільки те, що ми знаємо і це всюди, у всіх окупованих частинах України.
Їм не пощастило, що світ дізнався про те, що сталося в Бучі, Ірпені, Гостомелі, тому що вони дуже швидко тікали і не встигли сховати свої злочини. Ми ж знаємо, що сталося. Знаємо, що в Маріуполі десятки тисяч людей загинули, а зниклих безвісти ще набагато більше. Це геноцид українського народу. Таке не можна робити ніколи. І як не допомагати, треба допомагати. І я знаю, що ми допомогли десяткам тисяч наших бійців і будемо це робити тому що це наша земля, наші люди. Ми не владі допомагаємо, а людям.
Співпрацюєш з фондами, зі зборами чи особисто допомагаєш? Як це відбувається?
В нас з товаришем є фонд, Гонор називається, але і працюємо з різними фондами. Я особисто збори не проводжу. Я звертаюсь до хлопців, які проводять збори і кажу, що є певний запит від бійців. І працюємо не з частиною, яка в тилу, а з хлопцями, яким необхідна допомога. Ми можна сказати не макро, а мікро працюємо, але саме там, де це треба, хто в самій ж**і знаходиться на передовій. Це пріоритет, тому що їм важливо це зараз. В чому різниця між роботою нашою і великими фондами, ми максимально швидко все організовуємо і мінімально стараємось уникати бюрократію, тому що вона дуже шкідлива для оперативної допомоги.
Звертаючись через ком'юніті до хлопців, до меценатів наших, і кажу ще треба те і те, і люди допомагають, долучаються до збору, самі щось оплачують. І завдяки і StarCraft і стримінгу багато іноземців допомагають і звертаються з питаннями що потрібно. Я викатую їм список і кажу: “Ось хлопці, обирайте чим ви можете допомогти.” І вони обирають, даю їм адресу, оплачують покупку, через Amazon частіше за все. павер-станції завжди потрібні, ліхтарики, турнікети не берем, розгрузки також, вже це не потрібно, а потрібно все, що з енергією пов'язане, дрони наприклад. Вони закуповують і відправляють на ту адресу, яку я зазначив. Все доходить, хлопці отримують, дають звіт і люди бачать, де їх допомога. Дуже радий, тому що все йде від рук до рук. Не десь там, під чиїмсь фондом, як Red Cross, або ще якимись організаціями поганими, не зрозуміло, що там робиться, а з рук в руки.
Так, хотілось би дуже більше допомагати, але що можемо тей робимо. Я теж не політик і не бізнесмен, і багато зусиль на це витрачаю, але я знаю, для чого це роблю. Для того, щоб не було в нас безладу в країні. Ми зі своїми корупціонерами самі розберемось, не вистачало ще щоб маніяки нами правили.
Складно доносити правильну інформацію до англомовного ком'юніті? Тому що ми знаємо, що росія дуже сильно працює в пропаганді. Я спілкувався з українським представником League of Legends ком'юніті, який грає в європейській команді. Він спілкувався з європейськими тіммейтами і казав, що доводилось чимало їм пояснювати, що все зовсім не так, як вони бачать в інтернеті.
Люди такі, їм завжди треба роз'яснювати. Мені пощастило, бо в мене підписники в основному старкрафтери, це доволі розвинені інтелектуально люди і достатньо дорослі, не молоді. Там нічого не треба пояснювати, вони все прекрасно розуміють і 100% підтримують мене. Розумним людям не треба нічого пояснювати, а дурним краще також не пояснювати, бо тiльки час свiй витратиш і енергію висмокчуть з тебе. Пояснив один раз ситуацію, є інтернет, є логічне мислення, достатньо багато інформації є.
Телевізор… це що, ми в радянському союзі живемо, коли там три канали було. Пам'ятаю дивився телевізор тільки тоді, коли там “В гостях у сказки” була передача, по неділях виходила. Дали цю казку, Робін Гуд там, на наступний день всі з луками, з мечами на вулицях бігали, такі розваги у нас були. Телевізор людей обманює, за скот вважає. У нас також не дуже гарна ситуація. Все добре, все прекрасно, особливо якщо блогерів послухати, всі нагло брешуть і якщо це правда, то десь 10% російській владі потрібно тримати стадо взаперті. Чим менше людина знає, тим простіше зберегти свою владу. Тому доводиться іноді доносити, розповідати якісь прості речі як 2+2=4, а хтось скаже ні, 2+2=5, то про що з цією людиною сперечатись. Краще не витрачати свою енергію.
Можу з будь-якою людиною подискутувати, хай мені спробують обґрунтувати ці речі. Чому росія вирішила напасти на Україну? спеціальна воєнна операція, яка сво, що ви пи****е, війна в чистому вигляді. Який ще воєнний конфлікт більш інтенсивний був з часів Другої Світової. Ми вже пройшли точку втрат в 10 раз у В'єтнамі. росія втратила в 50 разів більше ніж у часі війни в Афганістані. Про що ми можемо розмовляти? Подивіться, освободітєлі, на десятки міст, що ви зробили з ними, з Маріуполем, Соледаром, Бахмутом. Це такі речі, про котрі не хочеться щось доводити. Ти знаєш, що ти правий і навіщо тобі щось доводити коли ти правий.
Які поради ти дав би молодим кіберспортсменам? На що їм звернути увагу при побудові своєї кар'єри?
В першу чергу багато хто відмовляє тебе, каже що це тобі не потрібно, не займайся цим. Та якщо ти хочеш спробувати, спробуй, пограй півроку-рік, може два. Краще спробувати, ніж потім себе звинувачувати в чомусь.
Потрібно себе мотивувати. Потрібно знати, навіщо ти граєш, які цілі перед собою ставиш. Посидючість, тренування. Перемагає той, хто краще розуміє гру і в кого краща механіка. Мікроконтроль потрібно тренувати, обов'язково вивчати стратегії. Якщо StarCraft, знати, що для чого використовується, якщо MOBA-ігри, то які скіли, предмети, артефакти на якій стадії потрібно використовувати.
Командну взаємодію розвивати. Дуже важливо спілкуватись з такими ж як ти на тему ігор, розвитку. Можливо, хтось помічає, які в тебе помилки. Не соромитись слухати закиди на свою адресу. Якщо десь щось не виходить — працювати над цим, змінювати і слухати поради тіммейтів.
Такий простий рецепт. І звичайно, вірити в свої можливості. Якщо не виходить, нічого страшного. Досвід є, завжди можна піти працювати в навкологеймінгову тематику, дизайнером, розробником.
Як ти уявляєш своє майбутнє за 5-10 років?
Дуже складне питання, постараюсь ком'юніті допомогти, людям. Я знаю свою місію в цьому житті — допомагати людям, але зараз не шкодячи собі. Чим більше ти допомагаєш тим більше в тебе розряджається батарейка. Ти як вичавлений лимон. Тобі потрібно бути весь час енергійним. Тому трошки балансувати потрібно.
Працюємо зараз з друзями з новим продуктом, Lurkz називається, об'єднання користувачів усередині телеграм, я б сказав, що це game changer для творців контенту та інвесторів, будемо використовувати web3 технології, там багато всього цікавого буде, але запасіться терпінням, реліз плануємо на перший квартал 2025 року.
Хотілось би книгу написати. Назвемо її “More gg — more skill”. Історія розвитку кіберспорту та стримінгу, де брав участь, з багатьма інсайдерськими історіями, з веселими історіями, з не дуже веселими історіями, труднощами, де описати розвиток кіберспорту та стримінгу, і порівняти що ми зараз маємо. Думаю, дуже цікаво буде. Спілкувався з українським видавництвом, вже є бізнес-план, треба зараз шукати команду, також спілкуюся з міжнародними видавництвами, на все потрібен час, але від спільноти є запит, і я впевнений, що книжка вийде дуже захоплюючою.
А так, хотілось би побудувати дім десь в лісі, подалі від людей і там жити (сміється), щоб був гарний інтернет і грати.
Можемо побачити твоє повернення як стримера?
Звичайно, мені пишуть з ком'юніті хлопці: “Олексій, будь-ласка, давай стрим.” Я люблю дуже готувати і отримую дофамін, коли готую. Люблю, коли люди отримують задоволення. Тут також якусь міні-студію обладнав би. Може, почну стрими робити, якесь cooking show. Зараз комп'ютер збираю. Хлопці знайомі надіслали багато деталей з різних компаній з ким раніше працював. На новий рік подарунок зробили. Те, чого не вистачало докупив. Зараз сам збираю і вийшло, з першого разу запустив комп'ютер, треба було оперативку поміняти. Зараз треба Windows налаштувати і буду грати.
Можливо, буду робити стрими, тому що зараз з хлопцями спілкуюсь з StarCraft: Brood War ком'юніті, нашого українського, підтримав турнір один, провели не з великим призовим фондом, але 500 доларів для хлопців, котрі зараз без роботи сидять було приємно. 8 гравців грали і треба допомагати тим хлопцям, з чийого ком'юніті ти прийшов. Так що можемо транслювати ці турніри. Також граю 4на4 з друзями, можу і це транслювати і дуже багато іноземців питають. Коли я стримив, приблизно 15% це були європейці, з Америки 80%. Не знаю, чому так сталось, що в Штатах набагато більше хлопці мене знають, поважають, може там брав участь багато в турнірах по StarCraft II. Будемо розвивати цей напрямок, тому що український прапор захищаю з початку 2000-х років на міжнародній арені і до сих пір десь якщо що, матч зіграю, десь інтерв'ю даю і, звичайно, український прапор поруч зі мною.
Всі люблять “бородаті” історії зародження кіберспорту. Можеш одну цікаву, веселу згадати?
Їздили на турнір в Кривому Розі, не забуду це. Два дні був, перший день все відіграли, 4 чи 5 гравців залишились на наступний день і я теж. Ті, хто програли, захотіли тусуватись, гуляти і поїхали на якусь місцеву дискотеку. В нашій команді людей 12 дрищей різноманітних. Це був 99 - 2000-тисячний, може, рік. Там один хлопець напився, почав до дівчат приставати. І місцева банда зібралась, вивели на вулицю. Виходимо, а там їх людей 20 і всі такі злі.
Знаю, що таке клуби, що зараз будуть бити і сила явно не на нашому боці. Зрозумів, хто старший, кажу “Хлопці, бачите, людина засмутилась, в StarCraft програв. На турнір приїхав з іншого міста, програв і почав чудити, увійдіть в його становище”. Хтось каже, тут же зараз міжнародний турнір, з різних міст приїхали, грають хлопці в StarCraft. І що ви там, круті гравці? Слово за слово і кажу навіщо битись, давайте краще підемо, горілки вип'ємо. І так конфлікт вдалось зам'яти.
