


Медіа-проєкт FLICK NEWS поспілкувався з гравцем FURIA, YEKINDAR ще до початку ESL Pro League Season 23, щоб дізнатися як справи у команді, в самого гравця та інші новини зі світу КС.
Це не про розподіл на топову команду чи слабшу. Просто ми постійно граємо проти одних і тих самих суперників — топ-5, топ-10 світу. До них простіше готуватися, бо ти їх регулярно дивишся, розбираєш, вивчаєш.
Наприклад, у Vitality дуже сильний Dust. Ти починаєш розбирати цю карту дуже детально, і з часом у тебе з’являється більше шансів їх обіграти.
А от проти команд, з якими ти рідко зустрічаєшся, може бути незвичний темп або якісь речі, у які вони вірять. Іноді через це виникає відчуття неготовності. Але це точно не тому, що ми готуємося менше до команди, яка нижче в рейтингу. Це питання звички до ритму.
Перед StarLadder Major ми були у кращій формі. Зараз є певні моменти, які ми намагаємося виправити. Цього року однією з проблем був маппул. Спочатку Mirage у нас був слабким — його часто проти нас пікали. У Кракові ми показали, що можемо грати Mirage.
Але справа не лише в картах. Минулого року у нас був кращий ігровий ритм. Зараз ми ніби трохи повільніше “збираємося” і не завжди на одній хвилі. Проте ми активно працюємо над цим.
Про тренерів у медіа завжди дуже мало інформації. Люди не бачать їхній реальний вплив. sidde — класний приклад того, як людина без тир-1 ігрового досвіду може глибоко розуміти гру. У нього дуже розвинене аналітичне мислення.
Але головна його сила — координація. Він керує аналітичним штабом, тренувальним процесом, графіком. Робить так, щоб гравці думали лише про гру. І це дуже важливо.
У мене з Айдином дуже хороші стосунки. Я часто звертаюся до нього щодо підготовки, бо не завжди є час усе розібрати самостійно. Мені приємно перечитувати його матеріали, тому що в більшості випадків вони підтверджують або доповнюють мої власні думки.
Його присутність на турнірах важлива, але, на жаль, не завжди можлива. Люди часто недооцінюють внесок аналітиків і тренерського штабу, хоча їхня робота реально впливає на результат.
Ми зараз у стадії розвитку. Ми вміємо грати різними стилями, але через щільний графік турнір за турніром складно тримати всі сім карт ідеально підготовленими.
Та ж історія з Mirage — ми не стали гірше розуміти карту, просто суперники почали краще розуміти нас. Це постійний процес адаптації.
Справа була не в камбеках. Я особисто зробив багато індивідуальних помилок. У мене були проблеми зі здоров’ям, було складно сфокусуватися.
Ми зробили висновки. Я особисто зробив висновки. Добре, що після цього був перерву — я полетів із дружиною до Парижа, трохи перезавантажився. Зараз готові працювати далі.
Якби хтось знав їхню головну слабкість, вони б не були на вершині. Вони нереально хороші у всьому, що роблять. Їхня головна сила — постійні мікроплани між гравцями. Вони вміють обирати правильний момент: коли зіграти агресивно, коли уповільнитися.
apEX, на мою думку, трохи недооцінений. Так, у нього є зірки, але його читання гри й контроль команди дозволяють вигравати ключові раунди без шансів для суперника.
Не знаю, чи це буде плюсом. Було прикольно інколи грати з дому, бо ми й так рідко буваємо вдома. У довгостроковій перспективі онлайн-стадія має свої переваги. Якщо її прибирають — доведеться раніше летіти на LAN.
Я вже 2–3 роки майже не слідкую за соцмережами. Але здається, що бразильці легше реагують на жарти. У СНГ, якщо гравець скаже щось невдале, реакція може бути жорсткішою. Бразильці скоріше посміються і підуть далі.
Якщо я вдома і хочу пограти, то запускаю DayZ. Уже півтора-два роки. Це зовсім інший досвід. У Counter-Strike життя не так цінується, бо це раунди. У DayZ, якщо ти помреш — втратиш усе. Треба лутатися, виживати, просуватися глибше в мапу. Це дуже затягує.
Нагадаємо, у Steam з’явилася російська пропагандистська гра про Гостомель