19 вересня 1997 року вийшла Oddworld: Abe’s Oddysee — дебютна гра студії Oddworld Inhabitants, яка згодом стала однією з найвпізнаваніших платформерів епохи першої PlayStation. Саме з неї почалася історія Абе — незграбного, наляканого, але надзвичайно харизматичного мудокона, який замість типового героя-воїна отримав зовсім іншу роль: врятувати своїх побратимів від перетворення на їжу.
Цікаво, що з датою релізу є невелика плутанина. Частина каталогів вказує 18 вересня 1997 року як дату першого американського релізу, тоді як Oddworld Library фіксує 19 вересня як дату виходу гри для PlayStation у Північній Америці та PAL-регіонах. Саме 19 вересня розробники називали «Odd Friday».
Oddworld Inhabitants була заснована Лорном Ланнінгом та Шеррі МакКенною, а робота над майбутньою грою розпочалася ще у січні 1995 року. Спочатку проєкт мав робочу назву Soul Storm. Після того як видавцем зацікавилася GT Interactive, назва кілька разів змінювалася, поки команда не зупинилася на Oddworld: Abe’s Oddysee. Першу закриту демонстрацію гри показали на E3 1996 року, а вже на E3 1997 представили значно ближчу до фінальної версію.
Головною особливістю проєкту від самого початку був його герой. У той час відеоігри часто робили ставку на сильних, упевнених і майже невразливих персонажів. Ланнінг та МакКенна хотіли створити щось протилежне — героя, який виглядає пригніченим і невпевненим, але саме через це викликає у гравця співчуття. В одному з інтерв'ю 1997 року Ланнінг пояснював, що команда свідомо не брала за основу якийсь конкретний образ, а намагалася створити персонажа, якого гравці раніше не бачили.
Так з'явився Абе, мудокон, який працює прибиральником на величезній м'ясній фабриці RuptureFarms. Він усе життя вважав себе звичайним працівником і навіть не замислювався над тим, що відбувається навколо. Але одного дня випадково дізнається про плани керівництва фабрики: через падіння прибутків компанія вирішує використати самих мудоконів як новий продукт. Для Абе це стає моментом, після якого повернутися до колишнього життя вже неможливо.
Саме тут гра перетворюється з незвичайного платформера на історію втечі та порятунку. Абе не просто намагається вибратися з RuptureFarms — він поступово розуміє, що має повернутися за іншими мудоконами. І це безпосередньо вплинуло на геймплей: порятунок інших персонажів став одним із ключових елементів гри, а результат залежав від того, скільки мудоконів гравець зміг врятувати.
Це також пояснює одну з головних механік Abe’s Oddysee — GameSpeak. Абе може спілкуватися з іншими істотами за допомогою простих звуків і команд. На перший погляд це виглядає як жартівлива особливість, але механіка була важливою частиною дизайну: розробники хотіли зробити взаємодію між персонажами центральною частиною пригоди. За словами Ланнінга, GameSpeak допомагав гравцеві сильніше прив'язуватися до персонажів і відчувати їх частиною живого світу.
Ще цікавішою була можливість захоплювати контроль над іншими істотами. Абе міг використовувати свої здібності, щоб керувати ворогами та змушувати їх допомагати йому. Тому проходження часто вимагало не швидкої реакції, а спостережливості та розуміння того, як взаємодіють персонажі й навколишнє середовище.
Розробники також приділили величезну увагу тому, як гра виглядає та відчувається. Ланнінг і МакКенна мали досвід роботи з комп'ютерною графікою та кіно, тому Abe’s Oddysee активно використовувала кінематографічну подачу, плавні переходи між сценами та детально анімованих персонажів. Команда налічувала приблизно 25 людей, а над графікою працювали чотири художники. За словами розробників, вони прагнули не просто продемонструвати технології, а зробити так, щоб персонажі здавалися живими мешканцями цього світу.
При цьому під час виробництва довелося скорочувати задуманий контент. Наприклад, у грі спочатку планували залишити істот під назвою Meeches, але через обмеження дискового простору команда була змушена їх прибрати. Це один із прикладів того, наскільки технічні обмеження першої PlayStation впливали на амбіції розробників.
У результаті Abe’s Oddysee стала не просто ще одним платформером. Гра поєднувала платформінг, головоломки, стелс, взаємодію з NPC та кінематографічну подачу. При цьому вона не намагалася зробити проходження максимально комфортним: гравцеві доводилося експериментувати, запам'ятовувати поведінку ворогів і думати наперед.
Після релізу гра отримала значну увагу критиків. GameSpot оцінив її на 8/10, а Metacritic — на 85/100. Офіційний сайт Oddworld також фіксує цілу низку нагород та номінацій, серед яких номінації за графіку, звук і музику, а також відзнаки за режисуру та озвучення.
Комерційний успіх дозволив Oddworld Inhabitants продовжити задуману історію. Уже наступного року вийшла Oddworld: Abe’s Exoddus, яка безпосередньо продовжила пригоди Абе. Згодом персонаж став центральною фігурою цілої серії, а сама Abe’s Oddysee залишилася відправною точкою для всесвіту Oddworld.
Через багато років оригінальна гра отримала нове життя. У 2014 році вийшов її повноцінний ремейк Oddworld: New ’n’ Tasty!, який переосмислив першу пригоду Абе з сучасною 3D-графікою. А у 2021 році Oddworld Inhabitants випустила Oddworld: Soulstorm — переосмислення історії, яка продовжує події після падіння RuptureFarms. Самі розробники зазначали, що хотіли розповісти значно глибшу та темнішу версію історії, яку не змогли повністю реалізувати в оригіналі.
Oddworld: Abe’s Oddysee стала прикладом того, як незвичайна ідея може виділитися навіть серед величезної кількості платформерів. Замість чергового героя, який просто долає ворогів, гравцям запропонували боязкого робітника, що поступово перетворюється на лідера повстання. А замість звичайного набору бонусів і ворогів — світ, де спілкування, допомога іншим і уважність можуть бути важливішими за силу.
Саме ця незвичність і зробила Абе одним із символів епохи PlayStation. Через майже три десятиліття після релізу його перша пригода все ще залишається однією з найпомітніших історій про те, як маленький і зовсім не героїчний персонаж може кинути виклик цілій системі.
Нагадаємо, Borderlands 2: як Gearbox перетворила шалену стрілянину на одну з найяскравіших RPG-шутерів.