Головний тренер G2 Еету sAw Саха дав інтерв’ю спеціальному кореспонденту Players Олексію Харченко після перемоги на BLAST Open London 2025 з CS2.
Увесь матч був ніби на гойдалках, чудовий фінал, але ж це мало бути виснажливо для тебе, як твої відчуття?
Так, це було виснажливо, без сумніву. Перша мапа пройшла досить швидко, але потім усе повністю змінилося на наступних двох, а тоді ще й овертайм на Inferno, у них був матч-пойнт. Тож, я маю на увазі, повернути гру, довести її до овертайму після того, як рахунок був 12:11 на їхню користь, а потім на Train знову розкрутити ситуацію — це було виснажливо й водночас схоже на американські гірки. Тому перемога точно радує.
А особисто у тебе залишилися якісь емоції?
Ні, особисто я завжди досить спокійний. Ти завжди думаєш, що може статися й так далі, але я намагаюся залишатися в моменті, думати про раунди, про подібні речі, про тренування. Задоволений, що ми виграли, і задоволений тим, як ми провели весь турнір.
Було багато всього: глядачі, емоції, певні нерви. Наскільки це стресово працювати в такій ситуації? Чи ви просто імпровізуєте, говорячи зі своїми гравцями?
Так, маю на увазі, що за основу завжди складаєш певний ігровий план, а далі вже або продовжуєш йому слідувати, або потрібно коригувати. І, звичайно, завжди велику роль відіграє індивідуальна майстерність, тож відбуваються несподівані повороти, і ти маєш бути готовим підлаштовуватися просто під час гри. Ну а далі вже справа в клатчах, у безлічі дрібних деталей. Тож, я маю на увазі, що саме поєднання всіх цих факторів зрештою приносить перемогу. І я думаю, що цей фінал теж вирішили саме дрібниці.
Якщо подивитися конкретно на цю гру, п’ять мап — ви вважаєте, що саме індивідуальні моменти вивели вас у фінальну гру?
Так, я так думаю. У нас були свої плани, але важко підготуватися до п’яти мап. Думаю, для них це було так само. Тож усе зводиться до індивідуальних моментів, демонстрації командної гри, індивідуальної майстерності. І от, наприклад, на Train, остання мапа, скільки клатчів зробив HeavyGod — він буквально витягнув нас на боці захисту. А потім MATYS на боці атаки розносив суперників мультикілами зліва й справа. Такі моменти, звісно, приносять перемогу, або принаймні можуть її принести.
А ви як відчуваєте, ви зараз на піку форми чи просто підлаштовуєтесь?
Я думаю, що зараз складно сказати, що ми вже на абсолютному піку, адже ми ще дуже молода команда, і важко визначити наш справжній максимум. Я справді вважаю, що нам ще є над чим працювати, нам потрібно ще багато тренуватися, бо ми нова команда і маємо довести стабільність у майбутньому. Наступні турніри й покажуть, де ми стоїмо як команда загалом і наскільки стабільними ми можемо бути порівняно з піковим рівнем. Але подивимось. Думаю, що зараз ми дійсно на своєму піку, але нам ще є куди рости.
Що далі для G2? Зараз ви трохи відсвяткуєте, а що потім?
Ну, наступний турнір — це Fissure у Сербії. Вони вже завтра вирушають у дорогу, а у вівторок ми будемо в Сербії.
Тобто шансів перепочити немає?
Ні, справді, ніякого відпочинку. Можемо трохи поспати в літаку, а потім знову вперед.
