Site icon Players

World of Warcraft Classic: як гравці повернули старий Азерот

27 серпня 2019 року Blizzard запустила World of Warcraft Classic — офіційне повернення гри до її витоків. Для когось це був просто перевипуск старої MMORPG. Для мільйонів гравців — момент, якого вони чекали роками. Але шлях до Classic розпочався задовго до його релізу.

У 2004 році Blizzard випустила World of Warcraft — гру, яка змінила уявлення про те, якою може бути MMORPG. Азерот швидко перетворився на величезний віртуальний світ, де гравці не просто виконували завдання та прокачували персонажів. Вони знайомилися, створювали гільдії, разом проходили підземелля, воювали на полях битв і проводили ночі, намагаючись нарешті отримати потрібний предмет.

Перший WoW був повільним, складним і далеко не таким зручним, як сучасні MMORPG. І саме це згодом стало його головною перевагою в очах частини спільноти.

З кожним доповненням World of Warcraft змінювався. Blizzard додавала новий контент, спрощувала окремі механіки, робила гру доступнішою та прибирала багато рутинних процесів. Для одних гравців це був природний розвиток MMO. Для інших — поступова втрата того самого відчуття пригоди.

У сучасному WoW можна було знайти групу, швидко переміститися до потрібного місця та отримати доступ до контенту значно простіше.

У Vanilla все було інакше. Потрібно було самому шукати людей для групи, домовлятися, подорожувати через весь континент і витрачати години на завдання, які сьогодні можна було б виконати за лічені хвилини.

Але саме завдяки цьому гравці відчували, що живуть у спільному світі, а не просто проходять набір активностей.

Тому з роками в спільноті все частіше виникало питання: чому б Blizzard просто не повернути старий WoW?

Відповідь на це питання частково дали самі гравці. Поки Blizzard розвивала актуальну версію World of Warcraft, ентузіасти створювали приватні сервери, які намагалися відтворити Vanilla.

Найгучнішим із них став Nostalrius. Проєкт зумів зібрати величезну спільноту та показав, що інтерес до оригінального WoW далеко не зник. На серверах були сотні тисяч зареєстрованих користувачів і мільйони створених персонажів.

У 2016 році Nostalrius припинив роботу після юридичних вимог Blizzard. І саме тоді історія Classic вийшла на зовсім інший рівень.

Закриття сервера викликало масштабну реакцію спільноти. Гравці вимагали від Blizzard офіційних серверів Vanilla, а петиція за повернення класичної версії гри зібрала величезну кількість підписів.

Парадокс був очевидним: люди були готові грати у стару версію WoW настільки сильно, що створювали її самостійно.

Blizzard довгий час не поспішала погоджуватися з цією ідеєю.

Компанія вважала, що частина гравців може ідеалізувати минуле. Те, що вони пам'ятали як захопливу пригоду, могло виявитися просто ностальгією. Саме тому фраза «You think you do, but you don't» стала одним із найвідоміших символів дискусії навколо Classic.

Але після історії з Nostalrius стало зрозуміло: попит існує не лише у спогадах ветеранів. Blizzard почала переглядати свою позицію.

На BlizzCon 2017 Blizzard нарешті зробила офіційний анонс. World of Warcraft Classic повернеться.

Для фанатів Vanilla це був момент, на який вони чекали роками. Компанія вирішила не робити сучасний ремейк і не переосмислювати стару гру. Завдання було набагато складнішим — відтворити оригінальний WoW максимально близько до того, яким він був у минулому.

І тут перед Blizzard постала проблема, яку гравці не бачили. Минуло приблизно 15 років. Серверна інфраструктура змінилася. Код гри змінився. Технології змінилися. А разом із ними змінився і сам World of Warcraft.

Blizzard довелося буквально поєднати минуле із сучасністю. Перед релізом Blizzard поступово дозволяла спільноті тестувати Classic. Демо на BlizzCon та подальші тестування показали головне: інтерес до гри величезний.

Гравці знову бігали знайомими локаціями, створювали персонажів, збирали групи та сперечалися про те, якими мають бути сервери. Але разом із захопленням виникало інше питання: чи справді гравці захочуть повернутися до всіх незручностей Vanilla?

Адже Classic свідомо залишав безліч сучасних покращень.

Не було автоматичного пошуку підземель. Не було звичного сучасного темпу прогресії. Подорожі займали час, а багато завдань вимагали терпіння. Усе це було частиною задуму. Blizzard повертала не просто старі локації. Вона повертала старий спосіб грати у World of Warcraft.

І нарешті настав день.

27 серпня 2019 року World of Warcraft Classic офіційно вийшла. Те, що сталося після запуску, мабуть, найкраще продемонструвало масштаб очікувань. Сервери виявилися переповненими. Тисячі й десятки тисяч людей одночасно намагалися потрапити до гри. На популярних серверах черги тривали годинами.

І в цьому була майже ідеальна іронія. Гравці чекали повернення WoW 2004 року — і разом із ним отримали одну з найбільш знайомих проблем старих MMORPG: чергу на вхід.

У соцмережах над цим жартували: Blizzard настільки точно відтворила старий досвід, що повернула навіть черги. Але проблеми не закінчувалися після входу. Стартові локації були переповнені персонажами. Гравці буквально стояли в чергах, щоб виконати окремі завдання або вбити потрібного монстра. Для одних це було роздратуванням. Для інших — доказом того, що Classic справді повернув відчуття живого MMO-світу.

Після релізу думки про Classic були далеко не однозначними. Ветерани отримали саме ту гру, яку пам'ятали: повільну, соціальну та вимогливу. Але разом із ностальгією повернулися і речі, про які гравці могли забути. Довгі подорожі. Величезна кількість часу на прокачування. Рутинні завдання. Відсутність сучасних зручностей.

Оглядачі відзначали саме цей контраст. Shacknews, наприклад, виділяв серед переваг ностальгію, соціальну взаємодію та відчуття винагороди за досягнення, але водночас називав мінусами довгі черги, значні часові витрати та деякі застарілі механіки.

І в цьому полягав головний експеримент Classic. Чи справді стара гра була кращою — чи ми просто сумували за часом, коли в неї грали. Однозначної відповіді на це питання так і не з'явилося.

World of Warcraft Classic став важливим не тому, що Blizzard перевидала стару гру. Він став важливим тому, що гравці самі змусили одну з найбільших компаній індустрії повернутися назад.

Ця історія почалася зі спогадів ветеранів, продовжилася приватними серверами, дійшла до конфлікту навколо Nostalrius, а завершилася офіційним поверненням старого Азероту.

Classic показав, що відеоігри можуть мати власну історію, яку гравці не хочуть забувати. Іноді вони хочуть нових механік, нової графіки та величезного світу. А іноді хочуть просто знову опинитися там, де колись уперше побачили Азерот.

27 серпня 2019 року Blizzard дала їм таку можливість.

І, судячи з тисяч людей, які того дня годинами чекали у чергах на сервери, відповідь була очевидною: вони справді хотіли повернутися.

Нагадаємо, Трагедія в Джексонвіллі: день, який кіберспорт не має права забувати.

Exit mobile version