1 вересня 1998 року Unreal вийшла для комп'ютерів Macintosh — через кілька місяців після релізу Windows-версії. Це був не новий проєкт, а порт тієї самої гри, яка вже встигла привернути увагу PC-гравців. Версію для Macintosh портувала Westlake Interactive, а видавцем виступила MacSoft.
Сьогодні ця дата може здаватися другорядною. Але Unreal важлива не лише як шутер 1998 року. Разом із нею в індустрію прийшла технологія, яка згодом стала набагато більшою за саму гру — Unreal Engine.
Наприкінці 90-х жанр шутерів від першої особи переживав справжню революцію. Doom, Quake та Duke Nukem 3D уже показали, наскільки далеко можна зайти у створенні тривимірних світів. Саме в цей період Epic MegaGames, яка пізніше стала Epic Games, працювала над власним великим FPS.
Розробники хотіли створити не просто черговий шутер, а світ, який можна було б досліджувати. Гра отримала масштабні відкриті простори, складне освітлення, воду, тіні, детальне оточення та власну атмосферу. У результаті Unreal стала демонстрацією того, на що була здатна технологія Epic.
На момент виходу Unreal вражала насамперед графікою. Гра вимагала потужного за мірками 1998 року комп'ютера: навіть системи з Pentium II могли відчувати проблеми з продуктивністю. Los Angeles Times називав Unreal однією з найбільш очікуваних комп'ютерних ігор року та відзначав, що вона буквально піднімала технологічну планку жанру.
Водночас гра не була просто технологічною демонстрацією. Гравець опинявся на планеті На Палі після аварії космічного корабля. Навколо були покинуті споруди, загадкова цивілізація Nali та агресивні Skaarj. Замість постійного руху від однієї перестрілки до іншої Unreal заохочувала досліджувати навколишній світ і поступово розкривати його історію.
Саме атмосфера стала однією з причин, чому гру запам'ятали. Критики відзначали графіку, музику, поведінку ворогів, атмосферу та навіть підтримку ботів у мультиплеєрі. Водночас онлайн-режим критикували за проблеми з мережевою грою.
Найважливішим результатом роботи Epic стала не сама Unreal. Разом із грою компанія створила Unreal Engine — технологічну основу, яку можна було використовувати не тільки для власних проєктів.
Ще у 1998 році журналісти звертали увагу на потенціал UnrealEd та можливість ліцензування рушія для інших розробників. Тоді вже припускали, що майбутнє Unreal може бути пов'язане не лише з продажами самої гри, а й із розвитком спільноти та сторонніх проєктів.
І саме це стало одним із найважливіших рішень Epic. Unreal Engine почав використовуватися в інших іграх, а сама технологія поступово перетворилася на окремий напрям бізнесу.
У США гра дуже швидко стала комерційним хітом. Вона дебютувала на третьому місці PC Data, вже наступного тижня очолила рейтинг продажів, а до кінця липня 1998 року продалася у США тиражем понад 120 тисяч копій. На початку серпня GT Interactive повідомила, що світові продажі перевищили 500 тисяч копій.
До вересня 1999 року світові продажі перевищили 1 мільйон копій, а до листопада 2002 року досягли приблизно 1,5 мільйона.
Гра також отримала визнання від преси. У 1998 році PC Gamer включив Unreal до списку найкращих комп'ютерних ігор усіх часів, поставивши її на 13-е місце.
Сьогодні користувацький рейтинг Unreal на Metacritic становить 8,8/10, а переважна більшість оцінок є позитивними.
Успіх першої гри не став кінцем історії. Вже наступного року Epic випустила Unreal: Return to Na Pali, а у 1999-му з'явилася гра, яка зробила франшизу особливо важливою для мультиплеєра та майбутнього кіберспорту — Unreal Tournament.
Саме Unreal Tournament перетворила Unreal Engine на основу для швидких змагальних шутерів. Deathmatch, Capture the Flag та інші режими стали невід'ємною частиною історії серії.
Epic згодом випустила ще багато ігор у всесвіті Unreal. У період з 1998 до 2010 року було випущено дев'ять ігор франшизи Unreal, включно з Unreal Tournament.
Ось тут історія стає набагато масштабнішою. Рушій, створений для одного FPS, поступово почали використовувати сторонні студії. Unreal Engine перестав бути просто технологією для Unreal і перетворився на універсальний інструмент для створення відеоігор.
Згодом з'явилися Unreal Engine 2, Unreal Engine 3, Unreal Engine 4 та Unreal Engine 5. Технологія вийшла далеко за межі одного жанру та навіть самої індустрії відеоігор. Сьогодні Unreal Engine використовується для ігор, кіно, телебачення, віртуального виробництва та інших сфер.
І в цьому полягає головний парадокс історії Unreal. Гра, яка у 1998 році намагалася конкурувати з Quake, згодом стала основою технології, на якій працюють тисячі інших проєктів.
Unreal не була першою 3D-грою і не винайшла жанр FPS. Але вона показала, наскільки важливими можуть бути технології, атмосфера та інструменти для створення нових світів.
А реліз Macintosh 1 вересня 1998 року став одним із перших кроків у довгій історії гри, яка згодом породила одну з найвідоміших технологічних платформ в індустрії.
Unreal починалася як амбітний шутер Epic MegaGames. Unreal Engine став її найбільшим спадком.
І сьогодні, коли ми бачимо назву Unreal Engine, варто пам'ятати: усе почалося з тієї самої гри, яка у 1998 році намагалася показати, яким може бути майбутнє відеоігор.
Нагадаємо, Command & Conquer — гра, яка допомогла визначити, якою буде RTS.
