18 вересня 2012 року світ отримав Borderlands 2 — продовження незвичайного шутера від Gearbox Software, який поєднав стрілянину від першої особи, рольові механіки, величезну кількість зброї та кооперативне проходження. Гра вийшла на PC, PlayStation 3 та Xbox 360, а згодом з’явилася й на інших платформах.
Але головне — Borderlands 2 не просто повторила формулу першої частини. Gearbox взяла основу оригіналу й зробила світ Пандори значно масштабнішим: додала більше локацій, персонажів, зброї, квестів, гумору та сюжетних подій. У центрі історії опинився один із найбільш впізнаваних антагоністів серії — Красавчик Джек, який перетворив боротьбу за Пандору на особисте протистояння.
Повернення на Пандору
Події Borderlands 2 знову розгортаються на планеті Пандора — небезпечному й майже беззаконному світі, де за скарбами полюють мисливці за Сховищами. Тут величезні пустелі сусідять із промисловими комплексами, невеликими поселеннями та територіями, де практично кожна зустріч може закінчитися перестрілкою.
Після подій першої гри Пандора не стала безпечнішою. Навпаки, на планеті з'явилася нова сила — корпорація Hyperion, яка під керівництвом Красавчика Джека намагається встановити контроль над регіоном. Саме проти нього і його армії доведеться виступити новому поколінню мисливців за Сховищами.
Цього разу гравець може обрати одного з чотирьох нових Vault Hunters. Кожен герой має власну спеціальну здатність, дерево навичок та унікальний стиль гри. Це дозволяло не просто прокачувати персонажа, а поступово створювати власну версію героя — наприклад, робити акцент на величезній шкоді, виживанні, спеціальних здібностях або підтримці команди.
Саме тому навіть після проходження кампанії одним персонажем у гравця залишалася причина спробувати гру ще раз. Інший герой міг повністю змінити звичний темп бою та спосіб проходження окремих ситуацій.
Красавчик Джек — головний антагоніст
Якщо перша Borderlands багато в чому запам'яталася своїм світом, гумором та незвичайною атмосферою, то друга частина отримала ще одну надзвичайно важливу складову — Красавчика Джека.
Джек очолює корпорацію Hyperion і фактично контролює значну частину Пандори. Він представляє себе людиною, яка хоче зробити планету кращою, але методи Hyperion швидко показують справжню ціну такого «порядку». Протистояння з корпорацією поступово перетворюється на головну сюжетну лінію гри.
Особливість Джека полягала в тому, що він не був типовим лиходієм, який з'являється лише під час ключових сцен. Він постійно присутній у пригоді: спілкується з головним героєм через радіозв'язок, коментує його дії, жартує, провокує та намагається психологічно тиснути на мисливців за Сховищами.
Через це Джек фактично стає постійним персонажем кампанії. Навіть коли гравець просто виконує чергове завдання або досліджує нову територію, є відчуття, що десь поруч залишається головний противник.
Саме персонажі, діалоги та гумор допомогли зробити Пандору значно більш «живою». Світ гри вже не сприймався просто як набір локацій між перестрілками — у ньому постійно щось відбувалося.
Мільйони одиниць зброї
А тепер те, заради чого багато хто проводив у Borderlands 2 десятки й навіть сотні годин — зброя.
Gearbox продовжила одну з головних ідей оригіналу: гра генерує величезну кількість різноманітної зброї з різними характеристиками, модифікаторами та ефектами. Через це новий автомат, пістолет, снайперська гвинтівка чи дробовик могли з'явитися практично в будь-який момент.
І саме тут виникало те саме відчуття, яке змушувало гравців постійно відкривати наступну скриню, перемагати чергового боса або перевіряти випавший лут: «А що ж випаде цього разу?»
Ти проходиш чергову локацію, знищуєш групу ворогів, знаходиш контейнер і бачиш нову зброю. Вона може мати трохи кращі характеристики, незвичайний ефект або просто ідеально підходити під твій стиль гри. І замість того, щоб завершити сесію, ти вирішуєш пройти ще одну локацію — а потім ще одну.
Саме поєднання стрілянини, прокачування та постійного пошуку нового спорядження стало фундаментом Borderlands 2. Гравець отримував нагороду не лише за завершення місії, а й за саме дослідження світу та боротьбу з ворогами.
Не просто шутер
Borderlands 2 була цікава ще й тим, що постійно балансувала між FPS та RPG. На поверхні це все ще динамічний шутер від першої особи, але за кожною перестрілкою стояла ціла система розвитку персонажа.
Герой отримував досвід, підвищував рівень, відкривав нові здібності та поступово формував власний стиль гри. Дерева навичок дозволяли експериментувати з різними варіантами прокачування, тому два гравці, які вибрали одного й того самого персонажа, могли отримати досить різний результат.
До цього додавалися характеристики зброї, щити, гранати та інше спорядження. Потрібно було постійно вирішувати, що залишити в інвентарі, а що продати або замінити новим предметом.
У результаті Borderlands 2 створювала своєрідний цикл: перестрілка → нагорода → нове спорядження → сильніший персонаж → складніші вороги → ще більше луту. Саме цей цикл і змушував повертатися до гри знову й знову.
Гра, створена для кооперативу
Однією з головних особливостей Borderlands 2 залишився кооператив до чотирьох гравців. Гру можна було проходити разом онлайн, а на консолях також був доступний локальний split-screen.
І саме в компанії друзів Borderlands 2 могла перетворитися на абсолютно інший досвід. Коли чотири мисливці за Сховищами одночасно виходили на поле бою, звичайна перестрілка легко перетворювалася на хаотичне шоу з вибухами, особливими здібностями та десятками ворогів на екрані.
Кожен гравець міг зосередитися на власній ролі та стилі гри. Один персонаж міг робити ставку на потужні атаки, інший — використовувати спеціальні здібності, третій — ефективно працювати на відстані. Разом команда могла комбінувати можливості героїв та проходити складніші сутички значно цікавіше.
При цьому кооператив не змушував грати абсолютно однаково. Навпаки, кожен міг експериментувати зі своїм персонажем, зброєю та прокачуванням, а гра дозволяла поступово підлаштовуватися під потреби конкретної команди.
Пандора стала набагато різноманітнішою
Оригінальна Borderlands вже мала характерний візуальний стиль із коміксовою естетикою. У сиквелі Gearbox не відмовилася від нього, а навпаки — зробила його ще більш помітною частиною дизайну.
Пандора перестала виглядати як одна величезна пустеля. Гравець подорожував між різними регіонами, які відрізнялися не лише зовнішнім виглядом, а й ворогами, завданнями та атмосферою. Тут були пустельні території, міста, промислові комплекси, засніжені райони та інші локації.
Це було важливо ще й з точки зору темпу гри. Після кількох великих перестрілок можна було опинитися в новому населеному пункті, отримати побічне завдання, поговорити з персонажами або просто дослідити територію в пошуках секретів і додаткового луту.
Тому Пандора поступово перестала бути просто набором арен для стрілянини. Світ гри постійно змінювався, а його персонажі, вороги та локації створювали відчуття великої пригоди, у якій завжди можна було знайти щось нове.
Формула, яку Gearbox не стала ламати
Borderlands 2 отримала високі оцінки критиків. На Metacritic гра має 89/100 на основі професійних рецензій для Xbox 360, а PC-версія також отримала 89 балів.
При цьому Gearbox не стала радикально змінювати саму концепцію серії. Студія не намагалася перетворити Borderlands на зовсім іншу гру. Навпаки, вона взяла головні елементи першої частини — стрілянину, RPG-механіки, лут, гумор та кооператив — і значно розширила їх.
Саме це дозволило другій частині відчуватися знайомою для фанатів оригіналу, але водночас набагато масштабнішою. Більше зброї, більше персонажів, більше локацій, більше квестів і набагато сильніший акцент на сюжетному протистоянні з Красавчиком Джеком.
У результаті Borderlands 2 стала прикладом того, як можна розвивати успішну формулу продовження: не відмовлятися від основи, яка вже працює, а поступово розширювати її та робити кожен елемент більш виразним.
Спадщина Borderlands 2
Після релізу основної гри Gearbox продовжила підтримувати Borderlands 2 додатковим контентом. Гра отримала масштабні DLC, нові сюжетні пригоди, персонажів, зброю та інші матеріали, які ще більше розширили історію Пандори.
Згодом гра з'явилася і на нових платформах, завдяки чому її аудиторія продовжила зростати. Вона залишалася важливою частиною франшизи навіть після виходу наступних ігор серії.
Але головне досягнення Borderlands 2 полягає в тому, що вона показала, наскільки добре можуть працювати разом FPS, RPG, лут і кооператив. Кожен із цих елементів доповнював інший: стрілянина давала нагороди, нагороди дозволяли прокачувати персонажа, прокачування відкривало нові можливості, а кооператив робив усе це ще цікавішим у компанії друзів.
18 вересня 2012 року Gearbox випустила гру, яка взяла хаотичну формулу першої Borderlands і перетворила її на масштабну пригоду. Пригоду, де кожна перестрілка могла подарувати нову зброю, кожна локація — нову історію, а звичайний вечір із друзями легко перетворювався на багатогодинну подорож Пандорою.
І саме тому Borderlands 2 стала не просто черговим продовженням відомої серії, а грою, яка на роки визначила те, яким може бути кооперативний RPG-шутер із системою луту.
Нагадаємо, Prince of Persia 3D: як легендарна серія зробила крок у третій вимір.
