21 вересня 2010 року на PC вийшла Sid Meier’s Civilization V — п’ята основна частина знаменитої серії покрокових стратегій від Firaxis Games. Гра запропонувала гравцям знову взяти під контроль одну з цивілізацій світу, провести її шлях від давнини до сучасності, розвивати міста, досліджувати технології, вести дипломатію та воювати з іншими державами. Але цього разу Firaxis вирішила суттєво змінити звичну формулу серії.
До Civilization V серія вже мала величезну історію. Перша Civilization Сіда Меєра вийшла ще у 1991 році, а четверта частина 2005-го стала одним із найвідоміших представників жанру 4X. Тому перед Firaxis стояло непросте завдання: зробити наступну гру достатньо знайомою для ветеранів, але водночас запропонувати щось нове. Розробники пішли на масштабну перебудову механік, включно з новим ігровим рушієм, оновленою бойовою системою та новим способом побудови карти.
Найпомітнішою зміною стала сама карта. У попередніх Civilization використовувалася система квадратних клітинок, а у п’ятій частині її замінили на шестикутники. На перший погляд це могло здатися лише косметичною зміною, однак насправді нова геометрія повністю вплинула на пересування військ і ведення битв. Кожен напрямок руху став рівноцінним, а розташування юнітів на полі бою отримало набагато більше значення.
Разом із шестикутною картою Firaxis відмовилася від знаменитого «stack of doom» — ситуації, коли величезна кількість військових підрозділів могла перебувати на одній клітинці. У Civilization V звичайні бойові юніти більше не могли просто складатися в одну армію на одному місці. Кожен займав власну клітинку, тому під час війни доводилося думати про позиціонування, фланги, рельєф та взаємодію різних типів військ.
Це особливо змінило роль дистанційних атак. Лучники та інші дальнобійні підрозділи могли атакувати ворога з відстані, не вступаючи безпосередньо в бій. У результаті війна в Civilization V стала значно ближчою до тактичної настільної гри: недостатньо було просто мати сильнішу армію — важливо було правильно розставити її на карті.
Втім, війна була лише однією частиною гри. Як і раніше, гравець починав із невеликого поселення та поступово перетворював його на могутню державу. Можна було розширювати території, засновувати нові міста, добувати ресурси, розвивати технології та будувати чудеса світу. Саме поступове перетворення невеликої цивілізації на глобальну державу залишалося основою формули Civilization.
Одним із нових елементів стали міста-держави. На відміну від великих цивілізацій, вони не намагалися самостійно завоювати весь світ, але могли стати важливими союзниками. Гравець міг виконувати їхні завдання, допомагати їм або використовувати дипломатію, щоб отримати певні переваги. Це додало ще один рівень взаємодії на карті та зробило дипломатичну гру складнішою.
Сама дипломатія також отримала нове оформлення. Лідери цивілізацій стали повністю анімованими персонажами, які розмовляли своїми мовами. Це зробило зустрічі з іншими державами набагато більш виразними: замість сухого меню гравець буквально спілкувався з історичними правителями, намагаючись домовитися про торгівлю, кордони, союзи або мир.
Ще однією важливою зміною стала система соціальних політик. У попередній Civilization IV використовувалася система державних форм правління та громадянських принципів, але у п’ятій частині її замінили на дерева соціальних політик. Коли цивілізація накопичувала достатньо культури, гравець міг відкривати нові політики та поступово формувати напрям розвитку своєї держави.
Водночас Firaxis не просто додавала нові механіки, а й прибрала деякі елементи попередньої гри. Наприклад, на старті Civilization V не було релігії та шпигунства, які були важливими складовими Civilization IV. Це стало одним із моментів, через які частина ветеранів сприйняла нову гру неоднозначно.
Ще до релізу Civilization V привертала увагу саме масштабом змін. 2K Games оголосила, що гра отримає новий рушій, шестикутну карту, перероблену бойову систему, дальнобійні атаки та інтерактивних світових лідерів. Крім того, у гру інтегрували можливості Steamworks, включно з автоматичними оновленнями, досягненнями, DLC та системою підбору гравців для мультиплеєра.
21 вересня 2010 року Civilization V вийшла у Північній Америці на Windows. Міжнародний реліз відбувся через кілька днів — 24 вересня. Пізніше гра також отримала версії для інших платформ.
На старті Civilization V отримала дуже сильні оцінки. На Metacritic PC-версія має 90 балів зі 100 на основі 70 критичних оглядів. Рецензенти особливо відзначали нову бойову систему, шестикутну карту, зручний інтерфейс та те, наскільки сильно змінилася тактична складова гри. Водночас огляди звертали увагу і на недоліки штучного інтелекту та окремі проблеми балансу.
Однак справжня історія Civilization V багато в чому почалася вже після релізу. Firaxis продовжила розвивати гру та випускати додатковий контент. Згодом вийшли великі доповнення Gods & Kings та Brave New World, які повернули частину знайомих механік і значно розширили можливості дипломатії, торгівлі, релігії, культури та міжнародних відносин.
Саме завдяки цим оновленням Civilization V з часом перетворилася на набагато масштабнішу гру, ніж та, що вийшла у 2010 році. Її базова формула — «ще один хід» — виявилася надзвичайно живучою: один хід перетворювався на наступний, потім на нову технологію, війну, дипломатичну угоду або будівництво чергового дива світу.
Сьогодні Civilization V залишається однією з найвідоміших частин серії. Її головна заслуга полягає не просто в тому, що вона продовжила франшизу, а в тому, що Firaxis наважилася перебудувати фундаментальні механіки Civilization. Шестикутна карта, система одного юніта на клітинку, міста-держави та нова дипломатія змінили те, як гравці сприймали покрокову глобальну стратегію.
І, мабуть, найкраще Civilization V описує її власна головна особливість: ти запускаєш гру, плануєш зробити лише кілька ходів, а потім помічаєш, що вже настав ранок. Саме ця здатність постійно змушувати гравця думати «ще один хід» і стала однією з головних причин довголіття Civilization V.
Нагадаємо, Gears of War 3 — як Epic Games завершила історію Маркуса Фенікса.
