14 жовтня 2014 року відбувся реліз The Evil Within — survival horror від японської студії Tango Gameworks, створеної Сіндзі Мікамі. Гра вийшла на PC, PlayStation 3, PlayStation 4, Xbox 360 та Xbox One, а її видавцем стала Bethesda Softworks.
Для Мікамі цей проєкт мав особливе значення. Саме він свого часу стояв біля витоків Resident Evil і став одним із головних авторів розвитку жанру survival horror. Після роботи над Resident Evil 4 геймдизайнер вирішив створити нову студію та повернутися до жанру вже з абсолютно новою історією.
Сіндзі Мікамі почав працювати в Capcom ще наприкінці 1980-х років. Саме там він отримав можливість працювати над проєктами, які згодом визначили його кар'єру. У 1996 році вийшла перша Resident Evil, режисером якої був Мікамі.
Гра стала одним із головних представників нового на той момент жанру survival horror. Обмежені ресурси, складні противники, похмура атмосфера та постійне відчуття небезпеки змушували гравця не просто стріляти, а думати про кожен наступний крок.
Через роки Мікамі взяв участь у створенні ще однієї знакової гри — Resident Evil 4. Вона суттєво змінила формулу серії, зробивши акцент на динамічніших боях і видовищності.
Після роботи над цим проєктом Мікамі хотів повернутися до іншого підходу — survival horror, де гравець знову відчував би себе слабшим за навколишній світ.
У 2010 році він заснував Tango Gameworks, а вже через кілька років студія представила свій перший великий проєкт — The Evil Within.
Головним героєм The Evil Within став детектив Себастьян Кастелланос. Разом зі своїми напарниками він прибуває до психіатричної лікарні Beacon, де відбулося масове вбивство.
Однак розслідування дуже швидко перетворюється на кошмар. Себастьян виявляється втягнутим у загадковий світ, де межа між реальністю та ілюзією практично зникає.
Одна з головних особливостей гри полягає саме в тому, що гравець не завжди може зрозуміти, що відбувається насправді. Локації можуть змінюватися, знайомі місця перетворюються на щось абсолютно інше, а події часто не підкоряються звичайній логіці.
Це дозволило розробникам створити атмосферу постійної невизначеності. Гравець ніколи не міг бути повністю впевненим, що наступна кімната буде безпечною.
The Evil Within багато в чому повернулася до класичної формули survival horror.
Боєприпаси та інші ресурси були обмеженими. Тому бездумно розстрілювати всіх ворогів було далеко не найкращою стратегією. Іноді набагато розумніше було обійти противника або просто втекти.
Особливо важливим елементом стала система запалювання ворогів. Деяких противників можна було підпалити після того, як вони опинилися на землі. Це дозволяло економити боєприпаси, але водночас вимагало правильно оцінювати ситуацію.
Гра постійно ставила перед гравцем просте питання: чи варто витрачати ресурс зараз, чи він знадобиться пізніше?
Саме такі рішення й створювали напругу. Навіть після перемоги над ворогом не завжди з'являлося відчуття безпеки, адже наступна сутичка могла виявитися набагато складнішою.
Одним із найбільш упізнаваних образів The Evil Within стала Лаура — моторошна істота з довгим волоссям і неприродно рухливим тілом.
Зустрічі з нею були побудовані зовсім не як звичайні бої. Лаура переслідувала Себастьяна, змушуючи гравця шукати спосіб втекти або використати навколишнє середовище.
І це був далеко не єдиний небезпечний ворог. Світ гри наповнений різноманітними істотами, які відрізняються поведінкою та способом атаки.
Окремою частиною атмосфери стали пастки. Розробники активно використовували їх для створення напруги: дроти, вибухові механізми та інші небезпеки могли чекати просто посеред дороги.
Тому навіть дослідження звичайного коридору перетворювалося на потенційно небезпечну ситуацію.
The Evil Within не намагалася бути яскравою чи комфортною грою. Практично весь її світ побудований навколо темних кольорів, крові, руйнувань і похмурих локацій.
Гравцеві доводилося проходити через лікарні, підземні приміщення, села, лісові території та інші місця, які постійно змінювалися.
Особливо важливою була робота зі світлом. Темрява часто приховувала ворогів, а ліхтар або інше джерело освітлення ставали не просто декоративним елементом, а частиною виживання.
При цьому гра не обмежувалася одним типом хорору. Тут можна було зустріти як класичні сцени переслідування, так і психологічні епізоди, сюрреалістичні локації та моменти, де гравець просто не розумів, що відбувається.
Важливою частиною історії став сам Себастьян. На початку гри він постає як досвідчений детектив, який звик працювати з небезпечними ситуаціями.
Але світ The Evil Within поступово руйнує його впевненість.
Себастьян змушений не просто боротися з монстрами, а розбиратися у власному минулому та причинах того, що відбувається навколо нього.
Саме через нього гра поступово розкриває свою історію. Спочатку події здаються набором незрозумілих кошмарів, але з розвитком сюжету між ними починають з'являтися зв'язки.
Для Сіндзі Мікамі The Evil Within стала можливістю повернутися до жанру, з яким пов'язана значна частина його кар'єри.
Водночас це не була спроба просто повторити Resident Evil. Tango Gameworks створила власний світ, власних персонажів і власну міфологію.
Гра поєднала класичні принципи survival horror із сучаснішою механікою третьої особи. Тут були стрілянина, прокачування персонажа, різноманітна зброя та великі сюжетні епізоди, але водночас зберігалося головне — постійне відчуття небезпеки.
The Evil Within також показала, що survival horror може працювати не лише через раптові скримери. Значну частину страху створювали очікування, невідомість і розуміння того, що ресурсів для наступної битви може просто не вистачити.
14 жовтня 2014 року The Evil Within стала першою великою грою Tango Gameworks і своєрідною заявою Сіндзі Мікамі у новій частині його кар'єри.
Проєкт отримав неоднозначні оцінки, однак зміг сформувати власну аудиторію та продемонструвати, що класичний survival horror все ще має місце у сучасній індустрії.
А головне — історія на цьому не закінчилася. У 2017 році Tango Gameworks випустила The Evil Within 2, яка продовжила історію Себастьяна Кастелланоса та розвинула концепцію першої гри.
Сьогодні The Evil Within залишається важливою частиною історії survival horror. Це гра, яка поєднала досвід творця Resident Evil із новим баченням жанру та стала першим великим кроком Tango Gameworks.
А для самого Сіндзі Мікамі — це був шанс ще раз повернутися туди, з чого колись почалася одна з найважливіших сторінок його кар'єри.
Нагадаємо, Uncharted 2: Among Thieves — як Naughty Dog перетворила пригоди Дрейка на великий блокбастер.
